Місяць Андрія Бутенка на посаді: як освітянам достукатися до міністра

16 серпня минув місяць від призначення Андрія Бутенка міністром освіти і науки України. За цей час у публічному просторі з’явилося чимало матеріалів із порадами, настановами та побажаннями новому керівнику відомства — від закликів стати «Гераклом» до попереджень про складнощі роботи. Однак, як зауважує колишній державний секретар МОН Сергій Захарін, міністр фізично не може прочитати всі ці дописи, тож громадська думка потребує інших каналів комунікації.

Захарін нагадує: освітяни, на відміну від представників інших професій, активно публікують поради для профільного міністра. Це свідчить про гостре переживання проблем у галузі та небажання миритися з наслідками освітньої політики попередніх років. Проте навіть сотні яскравих текстів не гарантують, що Бутенко прочитає хоча б одне слово. Тож виникає питання: як зробити, аби голос освітян був почутий і врахований під час формування політики?

Відповідь, на думку автора, — у використанні офіційних механізмів, передбачених законодавством. По-перше, кожен громадянин має право звернутися до міністерства з пропозиціями відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відомство зобов’язане розглянути таке звернення та надати обґрунтовану відповідь, а в разі відмови — пояснити причини. Аналогічні звернення можна адресувати голові профільного парламентського комітету, освітньому омбудсмену чи керівникам обласних департаментів освіти.

По-друге, громадяни можуть долучатися до роботи Громадської ради при МОН, однак, за спостереженнями Захаріна, цей орган досі не був ефективним. Автор, який сам входив до ради два скликання, розповідає про типову проблему: активісти обіцяють активну роботу, але зникають після перших засідань.

По-третє, існує процедура громадського обговорення проєктів нормативно-правових актів, яку регулює постанова Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 996. Такі проєкти публікуються на офіційному сайті МОН, а пропозиції можна подавати в письмовій формі на поштову чи електронну адресу. Важливо: анонімні звернення не розглядаються, строк обговорення має становити щонайменше 15 днів, а за результатами — оприлюднюється звіт із поясненням, чому ті чи інші зауваження враховані або відхилені.

На думку Захаріна, лише офіційні звернення, надіслані належним чином, мають реальний шанс бути почутими. Дописи у соцмережах, блоги чи листи на неофіційні адреси, найімовірніше, залишаться поза увагою. Тож порада освітянам — формулювати пропозиції чітко, лаконічно та без двозначностей, використовуючи передбачені законом канали. Як саме вибудує комунікацію новий міністр — покаже час.