Академічні ліцеї на Черкащині: як готуються до реформи профільної освіти

У 2026 році низка шкіл Черкащини змінила статус і стала академічними ліцеями. Відповідно до реформи, такі заклади зосередяться на навчанні учнів 10–12 класів, а початкова ланка відійде до окремих шкіл-гімназій. Директорка Черкаського міського академічного ліцею імені Т. Шевченка Тетяна Скорик та директорка Канівського академічного ліцею «Вектор успіху» Ірина Верба розповіли про підготовку до нововведень.

У Черкаському ліцеї планують запровадити кілька профілів: філологічний (англійська, німецька, польська мови, переклад), STEM (математика, фізика) та природничий (хімія, біологія). Залежно від запитів учнів можуть додати географію, економіку чи іноземні мови. «Ми помітили, що багато дітей вступили до медичних закладів, тож сподіваємося, що наш хіміко-біологічний профіль буде затребуваним серед тих, хто планує присвятити життя медицині», — зазначила Тетяна Скорик. Також будуть спецкурси з нанотехнологій, кібербезпеки, управління дронами та логістики.

Канівський ліцей «Вектор успіху» увійшов до всеукраїнського пілотного проєкту профільної старшої школи. Цього року тут набрали шість десятих і три одинадцятих класи. Ірина Верба наголосила, що діти зможуть обирати профілі та змінювати їх протягом першого семестру. «Три роки для сьогоднішніх шестикласників — це шанс фізично вирости, з'ясувати свої напрямки, можливості вибору», — пояснила вона.

Одним із викликів стало переведення початкової школи. У Черкасах батьки спочатку запротестували проти запропонованого варіанту, але після спільних зборів обрали школу №32. «Всі залишилися на своїх місцях. Жоден вчитель не звільнений», — запевнила Тетяна Скорик. У Каневі також провели роз'яснювальну роботу, діти пішли зі своїми вчителями до інших закладів. «Скорочень ставок не було особливих. Ми це зробили, щоб не травмувати дітей», — додала Ірина Верба.

Щодо якості знань, директорки визнають: рівень різний, але загалом середній. Тетяна Скорик зауважила, що у їхньому ліцеї середній показник якості знань — близько 8 балів, і є випускники, які навчаються у престижних університетах світу. Ірина Верба наголосила на важливості мотивації: «Діти люблять математику. Цього року ми набрали два класи з поглибленим вивченням математики, є класи математика-фізика та математика-інформатика».

Обидві керівниці підтримують реформу і вважають, що її не можна відкладати. «Реформа йде за графіком. Якщо ми відкладемо, можемо взагалі не завершити», — сказала Тетяна Скорик. Ірина Верба додала: «Діти не можуть чекати, їм треба навчатися, здобувати нові знання».

Серед головних проблем — старіння педагогічних кадрів та недостатнє фінансування. Тетяна Скорик навела приклад: на обладнання для кабінету фізики витратили півмільйона гривень, але цього недостатньо. Також бракує молодих вчителів, адже зарплата початківця — близько 10 тисяч гривень. Водночас заклади активно співпрацюють із вишами: залучають викладачів для спецкурсів, зокрема з робототехніки та керування дронами.

Директорки переконані: українські діти конкурентоспроможні, а реформа допоможе їм свідомо обрати професію. «Виявити хист і дати можливості для навчання кожному — це і є наше завдання», — підсумувала Тетяна Скорик.