Реформа старшої школи: 12-річка, профільні ліцеї та менше предметів

Міністерство освіти і науки продовжує підготовку до масштабної трансформації старшої школи. З 2027 року українські школярі навчатимуться 12 років, а сама система зазнає суттєвих змін: замість 22 дисциплін одночасно учні зосередяться на базових предметах та профільних курсах, необхідних для майбутньої професії.

Логіка реформи полягає в розвантаженні учнів та підвищенні якості освіти. Дванадцятий клас фактично замінить перший курс університету, що дозволить випускникам краще підготуватися до вступу. Як пояснює співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник, головна зміна стосується організації навчання та його якості, адже нинішнє навантаження є надмірним.

Базові предмети, потрібні для складання національного мультитесту, залишаться обов'язковими. Решту дисциплін учні обиратимуть залежно від профілю ліцею. Наприклад, у біолого-хімічному профілі поглиблено вивчатимуть біологію, хімію та фізику, а також додаткові предмети за напрямом. Такий підхід, за словами директора ліцею №57 Олександра Артеменка, дає змогу сфокусуватися на тому, що дійсно цікаво.

Мережа навчальних закладів також зміниться: гімназії прийматимуть учнів з 1 по 9 клас, а профільні ліцеї — лише старшокласників 10–12 класів. Закриття шкіл не планується — відбуватиметься переформатування. Для старшої школи вже створюють сучасні освітні простори з новими меблями та лабораторним обладнанням.

Заступниця керівника Офісу з впровадження НУШ Антоніна Макаревич запевняє, що напланована громадами мережа навіть із запасом покриє всіх учнів, які прийдуть у старшу школу, зважаючи на демографічну ситуацію.

Окрему увагу приділяють логістиці. Для сільських школярів держава закупила шкільні автобуси: лише з 2024 року на це витрачено понад 4,5 мільярда гривень. При великих навчальних закладах створюють пансіони. Як приклад, у Чернівцях такий пансіон уже працює, і там навчаються діти з усієї країни.

Найскладнішою залишається ситуація в прифронтових регіонах, де, за словами Іванни Коберник, потрібні інші адміністративні рішення, адже реалізувати стандартні підходи там неможливо. Успіх реформи залежатиме від прозорої комунікації між владою, освітянами та батьками.