«Пошкодження одного маршруту не має зупиняти перевезення»: у Києві узгодили контури антикризового протоколу для логістики

Закрита executive-сесія «Антикризові протоколи та логістична дипломатія» відбулася 22 вересня 2026 року. Її організували Школа міст та громад разом із Київською школою державного управління імені Сергія Нижного, а відкривала й модерувала захід керівниця Школи міст та громад Ольга Бабій.

Ключову доповідь виголосив перший заступник Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач. За його словами, мета — не реагувати після атаки, а заздалегідь знати сценарії переключення вантажопотоків. «Сьогодні наше завдання — побудувати логістику, в якій пошкодження або тимчасове блокування одного маршруту не призводить до зупинки перевезень. Для цього недостатньо реагувати вже після атаки. Держава і бізнес мають заздалегідь розуміти сценарії переключення вантажопотоків: які є альтернативні маршрути, яку додаткову спроможність вони можуть прийняти, хто ухвалює рішення і як бізнес отримує оперативну інформацію. Саме такий спільний алгоритм дій має стати основою антикризового протоколу для логістики», — зазначив він.

До дискусії долучилися представник України при Європейському Союзі Тарас Качка, голова Київської ОДА Тимур Ткаченко, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, член правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Іващенко, CEO «ЕКО маркет» Кристина Ковтун, радник міністра економіки та довкілля Андрій Телюпа та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

Головний практичний блок стосувався перших годин після пошкодження логістичного вузла, складу чи транспортної інфраструктури: хто бере на себе ухвалення рішень, яким каналом бізнес отримує дані та які резервні маршрути й ресурси можна задіяти негайно.

Ольга Бабій запропонувала орієнтуватися на досвід перших місяців повномасштабної війни. «Нам треба повернутися до антикризового протоколу березня 2022 року, коли Кабінет міністрів, місцева влада, бізнес і військові працювали як одне ціле», — наголосила вона, додавши, що цю модель варто зробити постійною, а не ситуативною.

Тарас Висоцький окреслив межі стійкості аграрного сектору. У короткостроковій перспективі, за його словами, запас міцності зберігається і критичної зупинки не очікується. Проте в річному вимірі скорочення експорту може сягнути 30 мільйонів тонн, що означатиме втрату до 10 мільярдів доларів експортної виручки.

Тарас Качка зосередився на митних і контрольних процедурах. Досвід 2022 року засвідчив: тимчасове спрощення документів справді швидко розблоковує рух товарів, але з часом відкриває простір для маніпуляцій. Тож довгостроковий шлях — системна гармонізація українських правил із європейськими, розбудова прикордонної інфраструктури та повне використання наявних транспортних потужностей.

Тимур Ткаченко навів цифри по Київщині: від початку повномасштабного вторгнення в області пошкоджено або зруйновано понад тисячу підприємств, із них близько 200 — за останні кілька тижнів. «Стояти осторонь будь-якої проблеми й робити вигляд, що це не наша проблема, — неправильно. Проблема зруйнованого бізнесу — це проблема абсолютно всіх: громад, держави та тих, хто має ухвалювати рішення», — наголосив він.

Кристина Ковтун описала виклики продуктового ритейлу: брак альтернативних холодових складів, залежність постачальників від електроенергії та потребу перебудовувати маршрути постачання за кілька годин. На її думку, держава й бізнес мають домовлятися заздалегідь — визначати контакти, відповідальних за рішення та доступні альтернативи ще до настання кризи.

Окремо йшлося про страхування воєнних ризиків. Андрій Телюпа повідомив, що для підприємств у прифронтових регіонах максимальну компенсацію збільшено з 10 до 30 мільйонів гривень, а перелік активів, на які поширюється механізм, розширюють — зокрема на логістику, ритейл, транспорт, обладнання та окремі види товарних запасів.

Руслан Іллічов зауважив, що компенсація не рівнозначна повноцінному страхуванню. Для масштабування системи, на його переконання, потрібен окремий фонд за участю держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також чітка стратегія релокації підприємств із територій, які постійно перебувають під обстрілами.

За підсумками сесії окреслили кілька напрямів подальшої роботи: постійний канал комунікації між державою та бізнесом, визначення відповідальних за рішення в перші години кризи, карта альтернативних маршрутів, складів і постачальників, резерви обладнання та ресурсів, розширення механізмів компенсації й страхування воєнних ризиків, а також удосконалення процедур релокації.

Школа міст та громад — окремий напрям освітньо-аналітичного консорціуму «Школа Нижного», що поєднує навчання, прикладну аналітику, експертну підтримку та проєктну роботу для міст і громад. Серед її напрямів — стійкість регіонів, відновлення, розвиток місцевого самоврядування та взаємодія держави, громад, бізнесу й експертів. Київська школа державного управління імені Сергія Нижного входить до тієї ж екосистеми та розвиває освітні й аналітичні напрями для державного, військового, бізнесового і громадського секторів.