Формат навчання у вишах визначає сам заклад, а не МОН — роз'яснення міністерства

Вибір формату, у якому навчатимуться студенти того чи іншого університету, належить до компетенції самого закладу, а не міністерства. Про це МОН повідомило у відповіді на запит редакції.

Підставою для такої позиції є Закон «Про вищу освіту»: університети працюють на принципах автономії, а безпосереднє управління здійснює керівник закладу — ректор, президент або директор. Права вишу, що визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами чи підзаконними актами. Тож перевести всі виші країни на дистанційну роботу одним рішенням міністерство не може.

Ухвалюючи рішення про формат, керівництво закладу зважає на безпекову ситуацію в регіоні, стан комунікацій, наявність і місткість укриттів, температурний режим та епідемічну обстановку. Окремий чинник — те, що заклади освіти не належать до об'єктів критичної інфраструктури й під час блекаутів знеструмлюються разом із житловими кварталами. Відтак питання автономного живлення та організації навчання кожен виш закриває самостійно.

Паралельно з відповіддю редакції МОН скерувало керівникам закладів вищої освіти лист №1/17933-26 від 20 серпня 2026 року, підписаний заступником міністра Миколою Трофименком. У документі — десять рекомендацій на осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року.

Серед них — ущільнення графіка освітнього процесу з використанням суботніх днів восени 2026 року та навесні 2027-го, а також із можливим продовженням навчання влітку 2027 року, крім випускних курсів. За потреби заняття, практичну підготовку, контрольні заходи й індивідуальні завдання пропонують переводити в дистанційний формат, залишаючи очно лише те, що неможливо якісно провести онлайн.

Міністерство радить максимально оцифровувати навчальний контент і забезпечувати асинхронне навчання — завантажені лекції, лабораторні практикуми, автономні засоби самоконтролю. Матеріально-технічну базу пропонують зонувати: за критичного дефіциту енергії концентрувати навчання, роботу служб і проживання студентів, зокрема сиріт та осіб із ТОТ, у найбільш захищених та енергоефективних будівлях, а невикористовувані площі тимчасово консервувати.

Окремий пункт — поетапний перехід від поодиноких генераторів до системних рішень: гібридних сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії, ДБЖ для серверного та комунікаційного обладнання. Під час аудиторного чи змішаного формату радить орієнтуватися виключно на розрахункову місткість укриттів, які відповідають мінімальним вимогам для проведення занять.

Також ідеться про продовження модернізації фонду захисних споруд — перетворення їх на укриття подвійного призначення з вентиляцією, автономним освітленням, зв'язком і опаленням. Цифрову інфраструктуру радять захищати за допомогою регулярного копіювання критичних даних і надійних хмарних сервісів.

Вишам рекомендують підтримувати контакт із місцевою владою, громадами, бізнесом, закладами культури й спорту щодо оренди або спільного використання приміщень, а також інтегрувати психологічний супровід для студентів і працівників — для профілактики професійного та навчального вигорання.

Окремо міністерство радить подбати про локальні системи оповіщення про повітряну тривогу в навчальних корпусах і гуртожитках та мати запаси пального, вугілля чи дров для резервного опалення.