МОН масштабує профорієнтацію: екскурсії на виробництва й 2 тисячі кар'єрних радників

Профорієнтація в українських школах має перестати бути одноразовою акцією наприкінці навчального року. Про це на національному форумі «Майбутнє, яке обираємо ми» заявив очільник Міністерства освіти і науки Андрій Бутенко.

«Консультування має бути системним, це всім очевидно. Це не може бути раз на рік, в кінці семестру прийшли, зрізали, ким хочеш стати. Тим – то тим, то молодці, ми провели. Так не буде працювати», – сказав він.

За логікою міністерства, школяр має спершу спробувати окремі елементи професії у шкільній лабораторії, а згодом побачити її застосування на реальному підприємстві. Такий підхід дає змогу побачити зв'язок між шкільними фізикою чи хімією та виробництвом. Сама школа, за словами Бутенка, не спроможна дати дитині повне уявлення про світ професій, який швидко змінюється під впливом війни, технологій і трансформації місцевого ринку праці.

Перший рік національного пілотування цієї системи вже дав результати. Участь у ньому взяли понад 161 тис. учнів і понад 500 територіальних громад. Відбулося понад 3400 екскурсій на підприємства, до яких долучилися близько 3 тис. роботодавців. Наступний крок — національне впровадження реформи, яке охопить приблизно 300 тис. учнів 8–9 класів.

Кадрову складову забезпечуватимуть спільно з ЮНІСЕФ: планують підготувати ще 2 тисячі кар'єрних радників та освітніх консультантів для академічних ліцеїв. Зараз, за словами заступника міністра освіти і науки Дмитра Завгороднього, спеціальне навчання для проведення профорієнтації проходять понад 15 тис. потенційних кар'єрних радників. МОН також має намір масштабно запровадити професійний стандарт кар'єрного радника — щоб із часом ця посада увійшла до типового штатного розпису шкіл.

Водночас міністр наголошує: профорієнтація не може бути відповідальністю лише кар'єрних радників. До процесу має долучатися весь педагогічний колектив, аби співпраця школи з місцевим бізнесом була постійною та злагодженою.

Окремий мотив реформи — утримати молодь в Україні. За даними досліджень, 19% українських школярів планують у майбутньому жити й працювати за кордоном. Завгородній зауважив, що частина учнів не продовжує навчання після дев'ятого класу або не вступає до українських університетів. Ця тенденція існувала ще до повномасштабного вторгнення, але після 2022 року посилилася.

«Він якраз і спрямований на те, щоб діти краще розуміли, які можливості в подальшому є у них в Україні», – пояснив заступник міністра, говорячи про профорієнтаційний проєкт.

Серед причин, які штовхають молодь до думки про переїзд, посадовець називає не лише безпекові чинники, а й прагнення самореалізації, цікавої роботи та перспективного професійного шляху. Тож школярам показують українські підприємства, можливості працевлаштування та перспективи професійної й фахової передвищої освіти, а також знайомлять із дефіцитними спеціальностями, яких найбільше потребує економіка.