Генеалогічний експеримент: як дослідити свій рід на Сумщині до сьомого покоління

Інтерес до власного коріння часто починається зі звичайної розмови з найстаршими родичами. Саме так розпочався експеримент журналіста, який вирішив дослідити свою родину за методикою, що передбачає поєднання усних свідчень із роботою в архівах.

Першим кроком стала зустріч із 81-річним дідом Іваном, який мешкає у селі Стецьківка Сумського району. Попри близькість до лінії бойового зіткнення та регулярні обстріли, чоловік залишається в будинку, який його батько звів ще у 1960-х. Саме зі спогадів діда вдалося відтворити кілька поколінь родини: від прапрапрадіда Логвина, який жив у Великому Самборі, до теперішніх нащадків.

З'ясувалося, що родина має глибоке ремісниче коріння: предки працювали теслями, столярами, ковалями та мельниками. Ці навички допомогли родині вижити під час Голодомору 1932–1933 років, адже за роботу отримували їжу від односельців. Один із прадідів, Іван Логвинович, брав участь у Першій світовій війні у складі російської армії в Румунії, а згодом, під час колективізації, був репресований за відмову вступати в колгосп.

Після збору усних свідчень дослідник звернувся до метричних книг, оцифрованих у Сумському обласному державному архіві. Саме там вдалося знайти запис про народження прадіда Никодима у 1910 році, якого в родині називали спрощеним іменем Никон. Виявилося, що в документах прізвище Ювко часто спотворювали — зустрічалися варіанти Певко, Ушко або навіть Ушкал.

Наступним етапом стало використання міжнародної платформи FamilySearch, яка надає безкоштовний доступ до оцифрованих архівів. Цей сервіс дозволив продовжити пошук навіть без точних дат народження — система групує записи за іншими ознаками, як-от імена батьків чи дружин. Таким чином вдалося встановити, що рід по лінії Ювків простягається до Захарія, який народився 1834 року, а його батько Терентій згадується в документах, але подальші записи про нього не збереглися.

Під час дослідження з'ясувалося, що Великий Самбір, звідки походить родина, був заснований близько 400 років тому, імовірно, переселенцями з Галичини. У документі 1725 року, відомому як «Мазепина книга», знайдено згадку про козака Івана Ювченка, що може свідчити про давність роду.

Експеримент підтвердив, що навіть з обмеженими початковими даними можна дослідити родовід на Сумщині до шостого-сьомого покоління, використовуючи лише відкриті онлайн-джерела. Головні труднощі — неоцифровані документи та складність читання церковнослов'янських записів XIX століття, але навіть ці перешкоди можна подолати за допомогою сучасних генеалогічних сервісів.