Ринок праці потребує рук, а освіта вчиться бачити потенціал: що змінює інклюзивний підхід

З 1 січня 2026 року в Україні діє Закон №4219-IX, який забезпечує право людей з інвалідністю на працю. Водночас Державна служба зайнятості фіксує нестачу фахівців робітничих спеціальностей — зварників, електромонтерів, слюсарів, водіїв, кухарів. На початок літа на Єдиному порталі вакансій було 241 тис. пропозицій. За перші місяці року послугами ДСЗ скористалися 7 тис. учасників бойових дій, понад тисячу з них працевлаштували — на 31% більше, ніж торік.

Заклади професійної освіти традиційно сприймають як місце, де дають фах. Але сьогодні викладач, майстер, психолог чи куратор часто першими допомагають людині адаптувати попередній досвід до нової професії. Наприклад, запис «керував екіпажем БМП» означає координацію команди, визначення пріоритетів, швидке ухвалення рішень і стресостійкість. Ці компетенції цілком застосовні й на цивільному ринку праці.

Інклюзивний найм починається не з вакансії. Він потребує підготовлених викладачів, майстрів, психологів і кураторів, а отже — підвищення їхньої кваліфікації. Держава вже рухається в цьому напрямі: Міністерство освіти і науки через програми на кшталт Skills4Recovery розширює можливості перепідготовки на базі закладів професійної освіти, а Державна служба зайнятості поєднує навчання й ваучери з інструментами працевлаштування та компенсаціями.

«Ми побачили, що бажання працювати інклюзивно у закладів освіти є, але часто дуже бракує практичної відповіді на питання: „А що саме я маю робити?“. Як говорити з людиною про її потреби? Як не перейти від підтримки до гіперопіки? Як побачити компетенції за досвідом військової служби? Саме тому нам було важливо зібрати не загальні рекомендації, а конкретні інструменти, які можна використовувати у щоденній роботі», — каже Анна Заскальна, головна комунікаційниця проєкту «Навички для інклюзивності».

Так з’явився методичний посібник «Практичні стратегії та інструменти для інклюзивної професійної інтеграції», підготовлений командою проєкту «Навички для інклюзивності» ГО «Український професійний розвиток», яка працює з професійною підготовкою, перекваліфікацією та працевлаштуванням українців, зокрема ветеранів і людей з інвалідністю. Посібник побудований на чотирьох рівнях — бачити, взаємодіяти, розпізнавати, спрямовувати — окремо для психологів, коучів і наставників та рекрутерів. Працівник закладу освіти знайде тут конкретні ситуації та їх розв’язання, готові запитання, вправи, чек-листи, приклади адаптації середовища, практичні кейси, алгоритми перенаправлення й тести готовності фахівців.

Що можна змінити вже зараз? Запитуйте, а не припускайте: не вирішуйте наперед, яка допомога потрібна людині, а краще запитайте, які умови будуть для неї зручними та в чому потрібна підтримка. Помічайте навички, а не лише формальний досвід: з’ясовуйте, які завдання людина виконувала, за що відповідала, що вдавалося найкраще, коли доводилося ухвалювати рішення чи організовувати інших. Так можна побачити компетенції, яких немає в резюме.

Шукайте бар’єр не лише в людині, а й у середовищі. Доступність — це не тільки пандус. Перешкодою можуть бути шум, світло, швидкий темп, складні інструкції, відсутність пауз. Іноді достатньо поділити завдання на етапи або передбачити коротку перерву. Не плутайте підтримку з гіперопікою: не робіть завдання замість людини й не говоріть від її імені, адже мета фахівця — підтримати самостійність. І знайте межі своєї ролі: викладачеві чи майстру не потрібно ставати психологом, але важливо розуміти, коли достатньо адаптувати навчання, а коли потрібен профільний спеціаліст.

Україна ще багато років житиме в реальності повернення зі служби, зміни професій і нових кар’єрних стартів. Водночас економіка потребує кваліфікованих працівників. Тож питання вже не лише в тому, чи готові люди працювати, а й у тому, чи готові освітні системи побачити їхні можливості й створити умови для реалізації потенціалу.

Проєкт «Навички для інклюзивності» впроваджується ГО «Український професійний розвиток» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).