Черепахи, бібліотека та спортзал: як облаштований Харківський СІЗО для неповнолітніх

Харківський слідчий ізолятор, відомий резонансними справами, зсередини виявився зовсім не схожим на стереотипну в’язницю. Особливу увагу привертають умови для неповнолітніх, які опинилися за ґратами через тяжкі злочини. Наразі там перебувають 13 підлітків — 10 хлопців і троє дівчат, для яких облаштовано простір, що радше нагадує сучасний молодіжний центр.

За словами заступника начальника СІЗО Дмитра Холода, ключове завдання — мінімізувати стрес для дитини, яка потрапляє в ізоляцію. Він наголосив, що адміністрація прагне створити умови, максимально наближені до звичайного життя: «Ми намагаємося завжди, коли дитина, підліток попадає в слідчий ізолятор, створити такі умови, щоб вона нормально адаптувалася й не діставала такий сильний стрес. Тобто, щоб їхнє життя мало чим відрізнялося від життя на волі. У тому сенсі, що за рішенням суду вони ізольовані, повинні бути ізольовані. Але все інше, що не стосується їхнього кримінального провадження, повинне бути для них доступним і зрозумілим».

У розпорядженні підлітків — кімната з тренажерами для занять спортом, простора бібліотека з фондом понад 11 тисяч книг, а також ігрова зона з настільним тенісом. Найбільше здивування викликає невеликий живий куточок із черепахами, який контрастує з традиційним уявленням про слідчий ізолятор із ґратами та суворим режимом.

Історія установи сягає 1870 року, коли вона функціонувала як виправне арештантське відділення. Після його закриття у 1893 році в будівлі розміщувалася пересильно-каторжна в’язниця. Нині на великій території діють шість режимних корпусів, кожен із яких працює за індивідуальним графіком. Існує п’ять різних розпорядків дня — для дорослих, неповнолітніх, господарської обслуги, медчастини та тих, хто працює у виробничих майстернях. Дорослі мають право на щоденну годинну прогулянку, підлітки — на двогодинну.

Загальна кількість спальних місць у камерах — близько 3,6 тисячі, а річний рух через ізолятор раніше перевищував 100 тисяч осіб. На території також працюють навчально-виробничі майстерні, де ув’язнені можуть опанувати робітничі спеціальності. Для засуджених, які виконують господарські роботи, передбачено окреме зарахування до відділення соціально-психологічної служби — таке рішення ухвалює начальник СІЗО за письмовою згодою самого засудженого.

Серед відомих осіб, які утримувалися в Харківському СІЗО, — Олена Зайцева, винуватиця смертельної ДТП у жовтні 2017 року. Тоді 20-річна студентка на Lexus, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, врізалася у Volkswagen Touareg, після чого автомобіль вилетів у натовп пішоходів. Шестеро людей загинули, ще шестеро постраждали. Зайцева та другий учасник аварії Геннадій Дронов отримали по 10 років ув’язнення — їхній термін спливає у жовтні 2027 року.

Тут же перебував Микола Харківський, який у жовтні 2021 року на 16-му році життя скоїв смертельну аварію: проїхавши на червоне світло на Infiniti, він зіткнувся з Chevrolet Aveo, водій якого загинув на місці. У лікарні хлопець намагався втекти та надав неправдиві дані про себе. Раніше в ізоляторі також перебувала ексголова Слов’янська Неля Штепа, якій інкримінували посягання на територіальну цілісність України; вона провела в установі близько трьох років.