Харківщина під обстрілами зберегла набір до вишів: понад 29 тисяч нових студентів

За кількістю поданих заяв Харків посів четверте місце в Україні — після Києва, Львова та Одеси. Цьогорічний набір фактично залишився на рівні минулого року, хоч вступна кампанія ще не завершилася: університети можуть додатково приймати на контракт до 15 жовтня.

Із-поміж 29 тисяч зарахованих приблизно 19 тисяч вступили на перший курс бакалаврату, ще десять тисяч — на перший курс магістратури. Для порівняння: у вересні 2025 року обласна адміністрація повідомляла про 30 тисяч зарахованих, але тоді цифру наводили округлено.

«Люди обирають Харків. Вступна кампанія ще триває. Я думаю, що ця цифра не остаточна — буде ще більше», — сказав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов під час зустрічі з журналістами 8 вересня.

На основну сесію Національного мультипредметного тесту зареєструвалися понад 16 тисяч абітурієнтів — приблизно на 1,6 тисячі більше, ніж торік. У регіоні працювали 43 екзаменаційні центри, обладнані в укриттях із резервним живленням, водою та кондиціюванням, тож тестування не переривали під час повітряних тривог. Заяви можна було подавати через електронні кабінети з будь-якого регіону України чи з-за кордону, а результати НМТ зараховували за 2023–2026 роки.

«Для нас вступ майбутніх студентів — насамперед соціально-гуманітарна місія, спрямована на збереження української молоді, підтримку права на освіту та формування людського капіталу. І попри всі виклики, університет виконує свою освітню, наукову та суспільну місію. Ми продовжуємо адаптувати діяльність до нових реалій. За п’ять вступних кампаній, які припали на роки повномасштабної війни, університет виробив необхідні безпекові механізми», — пояснив виконувач обов’язків ректора ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександр Головко.

Нині в області працює 21 заклад вищої освіти, із них 13 — у змішаному форматі. Загалом у вишах навчаються 99 тисяч студентів, 27 тисяч із них відвідують заняття очно чи частково очно. Торік обласна адміністрація повідомляла про 105 тисяч студентів, отже, їхня загальна кількість скоротилася орієнтовно на шість тисяч.

Водночас заяв стало значно більше: під час основного етапу вступники подали до харківських вишів майже 75 тисяч заяв проти трохи більше ніж 50 тисяч торік. Щоправда, кількість заяв не дорівнює кількості абітурієнтів: одна людина могла подати до десяти заяв. Загалом по Україні зареєстрували майже 1,2 мільйона заяв — приблизно на 28% більше, ніж торік, тоді як вступників побільшало на 17% — із приблизно 207 тисяч до майже 243 тисяч.

Найпопулярнішою спеціальністю в Україні другий рік поспіль залишається менеджмент, який зібрав понад 105 тисяч заяв. На Харківщині лідер інший — право: приблизно 8,2 тисячі заяв. Далі йдуть менеджмент (майже 7 тисяч), комп’ютерні науки (5,3 тисячі), психологія (4,7 тисячі) та філологія (майже чотири тисячі). До десятки також увійшли медицина, економіка, міжнародні економічні відносини, кібербезпека, автомобільний транспорт і правоохоронна діяльність. У Каразінському університеті найбільше заяв зібрала психологія — 1,8 тисячі.

Уперше за кілька років зріс інтерес до природничих спеціальностей — фізики, хімії та біології, а також до автоматизації, робототехніки, ядерної фізики, ядерної медицини й радіофізики. Олександр Головко пов’язує це з тим, що молодь дедалі більше думає про професії, потрібні для оборони, відбудови та технологічного розвитку країни.

За кількістю заяв серед харківських вишів лідирує Каразінський університет: на бакалаврат подали 19,4 тисячі заяв проти майже 14 тисяч у 2025 році та 11 тисяч у 2024-му. На магістратуру до кінця серпня надійшло ще 4,2 тисячі заяв, а загалом на перший курс бакалаврату й магістратури університет зарахував понад п’ять тисяч людей. Друге місце посів ХПІ з понад 12 тисячами заяв, далі — Юридичний університет імені Ярослава Мудрого (7,6 тисячі), Університет міського господарства імені О. М. Бекетова (6,4 тисячі) та ХНЕУ імені Семена Кузнеця (6,3 тисячі). Усі десять найпопулярніших вишів регіону отримали більше заяв, ніж торік.

Єдиного прохідного бала для харківських вишів немає — він залежить від університету, спеціальності, кількості бюджетних місць і результатів інших вступників. Для участі в конкурсі на бюджет за більшістю спеціальностей потрібно було щонайменше 130 балів, для права, міжнародного права, міжнародних відносин, публічного управління, медицини, стоматології, педіатрії та кількох інших — 150, для фармації — 140. Реальний прохідний бал часто був вищим: на праві в Юридичному університеті імені Ярослава Мудрого найнижчий бал вступників на загальних умовах становив приблизно 186, на психології в Каразінському — 168, на медицині в Харківському національному медичному університеті — 154, на комп’ютерних науках у Каразінському — 150. Найбільший конкурс був на психології в Каразінському — п’ять претендентів на місце.

В університеті імені Каразіна облаштували 3 000 квадратних метрів захищеного освітнього простору для практичних і лабораторних занять. Попит на очне навчання вже перевищує наявні можливості: студенти Інституту міжнародних відносин і туристичного бізнесу та факультету іноземних мов навчаються в захищених аудиторіях у дві зміни, тож університет планує розширювати підземний простір. Цьогоріч тут також відкрили окрему дистанційну форму навчання на деяких факультетах — нею зацікавилися понад 500 абітурієнтів.

«Випадків відмови від вступу через безпекову ситуацію ми не зафіксували», — зауважив Олександр Головко. За його спостереженнями, цьогоріч абітурієнти спілкувалися з приймальною комісією активніше, ніж їхні батьки, й уважніше вивчали самі освітні програми.

«Це покоління, яке дорослішало під обстрілами й переходами онлайн і офлайн. Вони демонструють більшу самостійність і вміння адаптуватися», — говорить він.

Студентка першого курсу медичного факультету ХНУ Ксенія Локтіонова, яка живе й навчається в Харкові, розповіла, що подала заяви до п’яти вишів — у Харкові, Полтаві, Дніпрі та Одесі — і виїзд за кордон навіть не розглядала.

«Молодь хоче навчатися, хоче навчатися очно. У мене були сьогодні офлайн-пари з анатомії, прийшло цілком дві групи, ніхто онлайн не хоче це вчити. Тобто люди видирають цю можливість — хоч раз на тиждень прийти до університету, посидіти за партами, побачити викладачів, щось пощупати. Це ж медицина, як вона може бути онлайн?» — упевнена дівчина.

Остаточні висновки про мотивацію нового покоління студентів у Каразінському поки не роблять: щороку університет опитує першокурсників про їхні очікування та плани, і цьогорічне дослідження проведуть за два-три місяці після початку навчання.