МОН спрощує оцінювання у 5–9 класах: що зміниться для вчителів та учнів

Міністерство освіти і науки України своїм наказом № 1427 суттєво спростило процедуру оцінювання для учнів 5–9 класів. Відтепер учителям більше не потрібно фіксувати в класному журналі позначки за групами результатів (ГР1–ГР4) для кожної поточної оцінки. Натомість за семестр виставлятиметься одна підсумкова оцінка з предмета або інтегрованого курсу.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко пояснив, що рішення ухвалене після численних звернень педагогів щодо надмірного навантаження, пов’язаного з веденням журналів. «Навантаження на вчителя сьогодні величезне. Ми почули зауваження педагогів і педагогинь щодо складності фіксації результатів оцінювання й спростили ведення класних журналів: позначати групи результатів більше не потрібно, за семестр виставляється одна оцінка з предмета», – зазначив він. При цьому міністр наголосив, що вчителі, яким зручно користуватися індексуванням як робочим інструментом, можуть робити це й надалі.

Основа оцінювання залишається незмінною: учитель оцінює досягнення учнів відповідно до Державного стандарту та модельних навчальних програм. Компетентнісний підхід, академічна свобода вчителя у виборі інструментів оцінювання та орієнтація на очікувані результати навчання – усе це зберігається. Вчитель, як і раніше, самостійно вирішує, скільки оцінок ставити і коли, які методи та інструменти використовувати.

Що саме змінюється у практиці оцінювання?

Поточні оцінки тепер фіксуються в журналі без обов’язкових індексів ГР1–ГР4. Учитель може вести таке індексування для власної зручності, але це не є вимогою. За підсумками семестру виставляється одна оцінка, а не окремі бали за кожну групу результатів.

Формувальне оцінювання, мета якого – надавати зворотний зв’язок і коригувати навчальний процес, тепер може проводитися за шкалою, яку обере вчитель: вербальною, рівневою або бальною. Результати такого оцінювання не впливають на підсумкові бали й не потребують окремої звітності – їх можна фіксувати у нотатках чи щоденниках спостережень.

Тематичне оцінювання проводиться за потреби. Тематичну оцінку можна визначити одним із трьох способів: узагальнити поточні оцінки, виставити оцінку за підсумкову тематичну роботу або поєднати обидва підходи. Проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми не обов’язково.

Семестрова оцінка визначається на основі тематичних, а якщо їх немає – на основі поточних оцінок. Учитель може провести підсумкову семестрову роботу, яка охоплює результати навчання, передбачені програмою. Оцінку за таку роботу також фіксують без уточнення груп результатів.

Заклади освіти отримали більше автономії: вони можуть запроваджувати власні шкали оцінювання, зокрема дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано» для окремих предметів. До 1 жовтня МОН має надати оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, яка враховуватиме компетентнісний підхід.

Для допомоги вчителям у розробленні інструментів компетентнісного оцінювання МОН пропонує методичні посібники «Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей, а також ресурс «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя». Реформа НУШ триває, і, за словами міністра, процедури, які не працюють на дитину, будуть і надалі переглядатися.