Нові правила оцінювання в школах: що зміниться з 2026 року і чому вчителі проти

Наказ МОН, оприлюднений на сайті Верховної Ради, запроваджує єдині принципи, види, форми та шкали оцінювання для всіх шкіл. Документ декларує справедливість, об'єктивність, неупередженість, незалежність, недискримінацію та академічну доброчесність як основи виставлення балів. Учні та батьки отримають право вимагати пояснень щодо оцінки та оскаржувати її.

Оцінювання охоплюватиме не лише теоретичні знання, а й практичні навички: уміння застосовувати знання, критичне мислення, співпрацю, розв'язання проблем, а також самооцінювання та взаємооцінювання.

Передбачено чотири види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та державна підсумкова атестація. Використовуватимуться чотири шкали: вербальна, рівнева, 12-бальна та дихотомічна («зараховано»/«не зараховано»).

Для 1–2 класів усі результати оцінюватимуться словесно. У 3–4 класах формувальне оцінювання залишиться вербальним, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове — рівневим. У 5–12 класах формувальне оцінювання може бути словесним, рівневим або бальним, а поточне та підсумкове — за 12-бальною шкалою.

На основі загальних вимог кожна школа має розробити власні критерії для окремих предметів і освітніх галузей та оприлюднити їх на своєму сайті.

Директор вінницького ліцею №9 Олександр Козлов висловив занепокоєння, що новий підхід нівелює значення щоденної роботи учнів. Він зазначив: «Учні швидко зчитують нові правила гри: якщо щоденна праця "ні на що не впливає", то навіщо вчитися протягом семестру? Можна три місяці бити байдики, а потім за допомогою шпаргалки чи штучного інтелекту "написати" одну підсумкову роботу. І навпаки: дитина, яка важко й чесно працювала щодня, але в день контрольної перенервувала через повітряну тривогу чи блекаут, отримує низький бал без права врахувати її попередній систематичний поступ». Також він розкритикував вимогу створювати окремі шкільні інструкції, закликавши до простіших і єдиних правил.

Інші педагоги вказують на обов'язковість тематичного оцінювання та можливі розбіжності в критеріях між школами. На їхню думку, єдині вимоги мало б розробляти міністерство, а не кожен заклад окремо.

Щодо «груп результатів», то в документі окремої згадки про їх скасування немає, що викликало припущення про відмову від цього підходу. Однак учителька української мови Ольга Суділовська наголосила, що групи результатів залишаються частиною реформи Нової української школи та закріплені в державних стандартах. Новий наказ лише оновлює загальні критерії, але не скасовує саму методику.