Освітні пріоритети школи: навчання чи інфраструктура?

У публічному просторі напередодні 1 вересня домінують переліки завдань, які ставлять перед собою директори шкіл: облаштування укриттів, організація гарячого харчування, завершення ремонтів, упорядкування територій та підготовка до об’їздів. Це важливо, але чи є це справді першочерговим?

Олег Фасоля, керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях» Шведсько-української програми Polaris, звертає увагу, що в таких списках рідко зустрічаються завдання, пов’язані з розробкою освітньої програми, модернізацією освітнього процесу, впровадженням нових технологій навчання, освоєнням програмного забезпечення, формуванням ефективної освітньої команди та новими моделями управління.

На думку експерта, саме здобуття знань, набуття та вдосконалення вмінь учнями, студентами й слухачами є тим, заради чого існує заклад освіти. Усе інше — інфраструктура, харчування, безпека — має бути допоміжним, а не самоціллю. Інакше школа ризикує перетворитися на місце, куди діти приходять просто перебути, поїсти чи розважитися.

Фасоля наголошує: освітяни самі мають визначати пріоритети та доносити їх до влади, адже держава — це ми. Він закликає керівників закладів не губити головне — освітній процес — серед господарських клопотів.