10.09.2026 Знаймо Наука та освіта

PISA-2025: 73% українських школярів пропускали заняття за два тижні

·276 слівредакція
PISA-2025: 73% українських школярів пропускали заняття за два тижні

Майже три чверті українських підлітків за двотижневий період хоч раз не прийшли на урок або на навчальний день. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник країн-учасниць дослідження PISA.

Результати міжнародного дослідження PISA–2025 показують, що 73% українських учнів протягом двох тижнів пропустили щонайменше один урок або один навчальний день. У середньому по країнах та економіках, які долучилися до дослідження, цей показник становить 34%.

Окремі цифри допомагають побачити структуру пропусків. Щонайменше один навчальний день пропустили 58% українських школярів, і стільки ж — 58% — хоча б один урок. Для порівняння: середній показник по країнах-учасницях для пропущених днів становить 22%, а для пропущених уроків — 24%.

Автори звіту закликають не читати ці числа у відриві від контексту. «Ці дані потрібно тлумачити з урахуванням обставин війни — повітряних тривог, вимушених переміщень і змішаного формату навчання», — зазначається в документі. Отже, йдеться не лише про мотивацію чи дисципліну, а й про умови, у яких українські школи працюють.

Пунктуальність виявилася ближчою до міжнародного тла: 54% українських учнів хоч раз запізнювалися до школи, тоді як середній показник серед учасників PISA — 50%. А от оцінка користі навчання виглядає помітно вищою: 62% українських підлітків вважають, що школа дала їм знання та навички, які знадобляться в майбутній професії.

PISA–2025 охопила 91 країну та економіку. В Україні участь у тестуванні взяли 8962 підлітки з 17 регіонів. З міркувань безпеки дослідження не проводили в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також у Криму.

Що це означає на практиці? Розрив між українськими показниками пропусків і середніми по PISA — один із найпомітніших у звіті. Він вказує на масштаб втрат навчального часу, які не зводяться до окремих недбайливих учнів: ідеться про системний вплив безпекових обмежень, переміщень родин і змішаних форматів роботи шкіл. Водночас відносно висока частка тих, хто бачить практичну цінність школи для майбутньої професії, свідчить, що запит на освіту серед підлітків зберігається. Саме тому подальший аналіз даних PISA для України важливий не як рейтинг, а як основа для рішень про компенсацію освітніх втрат.

Читайте також