Пластун і сапер Владислав Ільїн: історію воїна підтвердила ДНК-експертиза

Владислав Ільїн народився 15 червня 1999 року в Сумах. У рідному місті навчався у школі №24, паралельно займався боротьбою. Згодом він став студентом Української академії лідерства в осередку Миколаєва — там його згадують як дотепного й веселого хлопця, який завжди був готовий прийти на допомогу. Владислав був серед перших випускників миколаївського осередку Академії, і саме в цей період захопився ідеєю служіння та розвитку.

До Національної скаутської організації України «Пласт» він доєднався у 2017 році, теж у Миколаєві. У травні того ж року склав пластову присягу, брав участь в акціях із відродження пластової станиці в місті та був учасником табору «Легіон». У «Пласті» він мав псевдо «Крук».

У вересні 2017 року Владислав підписав перший контракт із Збройними силами України. Він служив зв'язківцем та радіотелефоністом у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, провівши у морській піхоті в Маріуполі п'ять років — до 2021-го, коли звільнився у запас.

Після служби він навчався на слюсаря й водночас працював офіціантом у готельно-ресторанному комплексі «Здибанка» в Сумах. Там його й застало повномасштабне вторгнення Росії. Владислав мобілізувався як старший солдат до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців і брав участь у боях за Вугледар, де у 2024 році дістав поранення щоки та шиї. Лікувався в Запоріжжі, а після реабілітації повернувся на фронт: виконував завдання на Миколаївщині, згодом — на Донеччині.

За словами історика й пластуна Юрія Юзича, 25 травня 2025 року «Тіматі» як сапер інженерно-саперного відділення разом із трьома побратимами виконував бойове завдання на позиціях поблизу села Троїцьке Покровського району на Донеччині. «В результаті ворожого російського мінометного обстрілу здетонували протитанкові міни, що знаходились поряд, внаслідок вибухів всі четверо вояків загинули на місці», — написав Юзич у Фейсбуці. Через неможливість ідентифікувати тіла полеглих Владислав понад рік формально вважався офіційно зниклим безвісти. Ідентифікацію підтвердила ДНК-експертиза останків у вересні 2026 року.

Владислав Ільїн став 90-м пластуном, який загинув на фронті чи від травм, отриманих у боях, під час російсько-української війни. У нього залишилися мама, наречена та друзі.