Ректор приватного вишу вперше очолив Раду ректорів Одещини
Костянтин Громовенко, ректор Міжнародного університету, став головою Ради ректорів закладів вищої освіти Одеського регіону. Це перший випадок, коли цю посаду обійняв керівник приватного вишу, до того ж значно молодший за своїх попередників.
На засіданні Ради ректорів закладів вищої освіти Одеського регіону обрано нового голову — Костянтина Громовенка, ректора Міжнародного університету. У голосуванні взяли участь 16 керівників вишів Одеси та області. Серед присутніх були Юлія Гришина, голова підкомітету вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, а також Петро Куліков, голова Спілки ректорів закладів вищої освіти України.
Костянтин Громовенко — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України. У 41 рік він очолює Міжнародний університет, який діє з 2002 року, має вісім факультетів, два коледжі, три інститути, а також аспірантуру й докторантуру. Нині там навчається понад 7 тисяч студентів.
Призначення викликало інтерес через свою незвичність: уперше головою об’єднання, що здебільшого складається з ректорів державних вишів, став представник приватного сектору. До того ж новий очільник значно молодший за середньостатистичного українського ректора (вікова категорія 55+).
Серед перших кроків Громовенко назвав підготовку або відновлення статутних документів ради, аудит наявних проблем, формування стратегії розвитку, активізацію комунікацій із суспільством, а також регулярне скликання засідань для підвищення прозорості роботи.
Ця подія стала приводом для ширшої дискусії про ефективність громадських об’єднань у сфері вищої освіти. За спостереженнями експертів, нині в Україні діє кілька таких організацій: Спілка ректорів закладів вищої освіти України, Альянс українських університетів, Рада ректорів Київського регіону, Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти, Рада ректорів та директорів мистецьких закладів, а також оновлена Рада ректорів Одещини.
Водночас аналітики зауважують, що більшість цих структур працюють із низькою медійною активністю, рідко ініціюють публічні обговорення реформ і не завжди ефективно захищають інтереси галузі. Наприклад, Громадська рада при Міністерстві освіти і науки, за деякими оцінками, перебуває в пасивному стані — останній оприлюднений протокол датований 2024 роком.
Як альтернативу пропонують модель бізнес-асоціації, яка могла б лобіювати інтереси вишів, готувати аналітику, впливати на нормативні акти, організовувати комунікаційні кампанії та надавати юридичний супровід. Така асоціація, на думку фахівців, могла б стати ефективним інструментом захисту інтересів університетів, особливо в умовах постійних змін до правил вступу та освітніх стандартів.
Читайте також
Ще в розділі «Освіта»
- Юні підприємці отримають AI-рюкзаки від Lytvyn Foundation: що це дає
- Зеленський: РФ може знову атакувати Київ, війну можна завершити до літа 2027
- У Хмельницькому директора мовної школи підозрюють у розбещенні учениць
- З 1 вересня оклади освітян зростуть на 20%: деталі реформи МОН
- У Бориславі відкрили навчально-практичний центр ресторанного сервісу






