Реформа морської освіти: чому Україні потрібна Військово-морська академія

Україна — морська держава, і після початку повномасштабної війни це стало питанням виживання. Від контролю над морем залежить робота портів, експорт, економіка та здатність країни вести війну. Успіхи України на Чорному морі, зокрема асиметричні удари по російському флоту та функціонування морського коридору, стали можливими завдяки людям — військовим морякам, яких готує Інститут Військово-Морських Сил.

Однак цей заклад досі не має власної матеріально-технічної бази. Після передислокації з окупованого Криму у 2014 році він існує як структурний підрозділ Національного університету «Одеська морська академія». За словами представників інституту, військові змушені «просити, домовлятися, перебувати в статусі гостей» у цивільного вишу, а чисельність закладу не перевищує батальйону.

Проблема загострилася на тлі того, що державне замовлення на підготовку офіцерів ВМС за роки після передислокації зросло вдвічі. З'явилися нові напрями підготовки — безпілотні системи, морські безекіпажні апарати, сучасні технології війни на морі. Але інфраструктура, за словами військових, не відповідає масштабу завдань: бракує навчальних корпусів, лабораторій, тренажерних комплексів, полігонів та гуртожитків.

Торік голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв звернувся до міністра оборони Рустема Умерова з пропозицією відродити Академію військово-морських сил на базі Одеської морської академії. Ініціативу підтримали у військових колах, але Міністерство освіти і науки відповіло відмовою, заявивши, що реорганізація університету «нестиме загрозу національній безпеці у сфері морської діяльності».

Водночас у липні 2026 року президент України підписав указ «Питання створення Військово-морської академії». Тепер рішення за Кабінетом міністрів — чи спроможеться уряд забезпечити новий навчальний заклад фондами, питання, яке не вирішувалося десятиліттями.

Експерти наголошують: Україна потребує не просто закладу для підготовки офіцерів, а інституції, яка формуватиме військово-морське мислення держави, поєднуватиме освіту, науку та розвиток військового мистецтва. Бойовий досвід, здобутий у війні з росією, має бути перетворений на знання, доктрини та методики підготовки — інакше він зникне разом із поколінням його носіїв.