Вчителька врятувала безлюдний острів з кораловим рифом, вклавши всі заощадження

У квітні 1991 року німецька фахівчиня з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер під час плавання поблизу Занзібару натрапила на острів Чумбе. Його оточував мілководний кораловий риф, а екосистема залишалася майже недоторканою. Це контрастувало з іншими рифами танзанійського узбережжя, які потерпали від рибальства, зокрема з використанням динаміту.

Чумбе вдалося зберегти природне середовище завдяки обмеженому доступу та колишньому військовому використанню. Тут були кораловий риф, зарості морської трави, мангрова печера, скам'янілий кораловий ліс, історичний маяк і покинуті будівлі.

Рідміллер не просто захотіла закрити острів для людей. Вона запропонувала модель, за якою екологічний туризм фінансує охорону природи та освітні програми. З 1991 по 1994 рік організація Chumbe Island Coral Park вела переговори з урядом Занзібару про офіційний статус території.

24 грудня 1994 року кораловий риф Чумбе офіційно оголосили зоною «забороненого вилову». Це означало заборону рибальства та будь-якої діяльності з експлуатації природних ресурсів. Управління заповідником передали Chumbe Island Coral Park. Заповідна зона охоплює близько 30 гектарів коралового рифу та пов'язаних із ним морських середовищ, а на самому острові створили лісовий заповідник.

Чумбе став першим керованим морським парком Танзанії та одним із перших прикладів приватно створеної й керованої морської заповідної території.

Ключовим рішенням стало залучення місцевих жителів. Колишніх рибалок навчали та наймали доглядачами заповідника. Їхні знання про місцеві води та традиції допомогли контролювати дотримання правил, а самі рибалки отримали альтернативний заробіток.

Пізніше на острові з'явилися освітній центр і невеликий екологічний готель. Його збудували з мінімальним впливом на довкілля: сонячна енергія, збір дощової води, компостні туалети та очищення стічних вод. Екотуризм на Чумбе розпочався у 1998 році, а доходи від відвідувачів спрямовували на управління заповідником та екологічну освіту, а не на приватне збагачення.

Окрема увага — освіті. Учні місцевих шкіл приїжджають на острів вивчати коралові рифи, морські трави, ліси та морських мешканців. До програми залучили вчителів, щоб вони продовжували екологічні уроки після повернення дітей на материк.

Чумбе став комплексною природоохоронною моделлю: тут захищають морське та наземне середовище, навчають місцеві громади й відвідувачів, а екотуризм фінансує подальшу роботу.