Ветеран АТО Олександр Гащук очолив центр нацспротиву в Черкасах: як готують цивільних

Олександр Гащук розпочав військовий шлях ще в дитинстві, зростаючи в родині військовослужбовця. Після школи в Росії та переїзду до України в 1992 році він здобув освіту у військовому навчальному закладі. У 2014 році, коли почалася війна на Донбасі, він став командиром батальйону. Після звільнення зі служби в 2021 році чоловік не зміг адаптуватися до цивільного життя, а з початком повномасштабного вторгнення долучився до Черкаської Добровольчої формації територіальної громади (ДФТГ), а згодом очолив міський центр підготовки громадян до національного спротиву.

За словами Гащука, бойові дії 2014 року та сучасна війна кардинально відрізняються за умовами та інтенсивністю. Він зауважує, що попри попередження ветеранів про неминучість повномасштабного вторгнення, держава не використала час із 2014 до 2022 року для належної підготовки. Це, на його думку, стало однією з причин, чому багато цивільних досі не усвідомлюють загрози, а в деяких регіонах, зокрема в Черкасах, війна видається далекою.

Гащук наголошує на різниці у ставленні до ветеранів АТО та сучасних військових. У 2014–2018 роках бійців, які поверталися з передової, часто не вважали ветеранами, а проблеми зі здоров'ям, зокрема контузії, ігнорували навіть у військових госпіталях. Панував застарілий підхід, коли лікування зводилося до формальних порад.

Після початку повномасштабної війни Олександр Гащук опинився в Києві. У перші дні він намагався потрапити до військкомату, але щоразу отримував відмову через стан здоров'я. 28 лютого він прибув до Черкас, де також не пройшов відбір. Тоді чоловік вирішив долучитися до ДФТГ, де зайнявся підготовкою добровольців.

У добровольчому формуванні, за його словами, здебільшого перебувають люди, які не можуть служити в армії через стан здоров'я, але хочуть бути корисними державі. Вони безкоштовно ремонтують і заправляють автомобілі, виконують інші завдання. Серед добровольців є як колишні військові, так і цивільні, яких необхідно навчати базових навичок.

Окремо Гащук акцентує на важливості виховання молоді. Він порівнює підготовку росіян, яких із дитинства привчали до військової справи, з українською ситуацією, де це не робилося навіть після 2014 року. На його думку, зараз критично важливо, щоб громадяни володіли навичками домедичної допомоги та мали бажання захищати державу. Це і є головним завданням центру, який він очолює.

Щодо адаптації військових, то ветеран зазначає: найкраще розуміння можна знайти серед тих, хто пройшов подібні випробування. Спілкування з людьми, які не розуміють реалій війни, навпаки, ускладнює процес повернення до мирного життя. Сам Олександр Гащук, за його словами, так і не повернувся до цивільного життя після звільнення зі служби, а знайшов своє місце в підготовці громадян до захисту країни.