Високі парти в українських школах: як зміна положення тіла впливає на навчання

В Україні набирає обертів ініціатива з упровадження високих парт, які дозволяють дітям чергувати сидяче та стояче положення під час уроків. Дослідження показують, що такий підхід може покращувати когнітивні функції та знижувати рівень гіподинамії.
Українські школи поступово впроваджують високі парти, які дають учням змогу змінювати положення тіла під час навчання. Ініціатива громадської організації «Дамо дітям рухатись» спрямована на подолання малорухливості дітей, яка, за даними ВООЗ, є критичною: 75% підлітків не виконують рекомендацій щодо фізичної активності, а 70–80% часу поза сном діти проводять сидячи.
Концепція стоячих парт не є новою — її розробили ще на початку ХХ століття в Німеччині. Сьогодні такі парти використовують у США, Великій Британії, Австралії, Бельгії та Японії. В Україні ідею адаптували після дослідження 56 іноземних наукових робіт, які підтвердили, що будь-яка сидяча поза є «відпочинковою»: під час сидіння сповільнюються метаболічні процеси, тоді як зміна положення активізує кровообіг і може позитивно впливати на роботу мозку.
У 2021 році ГО спільно з управлінням освіти Львівської міської ради запустила експеримент у трьох львівських ліцеях (№31, №52 та ліцеї імені Василя Стуса). У кожній школі один клас навчався за звичайними партами, а інший — за комбінованими, де частина столів була високою. Дослідження проводилося за методологією Київського інституту громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва, зокрема включало медичні обстеження та когнітивні тести.
Результати тримісячного дослідження показали: діти, які більше рухалися на уроках, на перервах обирали спокійніші заняття, тоді як учні контрольних класів одразу бігли гасати. Операційна директорка ГО Олена Лущинська зазначає, що це свідчить про компенсацію природної потреби в активності. Вона наголошує: надмірна рухливість після школи часто є не «поганою поведінкою», а браком руху протягом дня.
Окрім когнітивних функцій, дослідники вивчають вплив стоячих парт на нейровідмінних дітей, зокрема з розладом аутистичного спектра та синдромом дефіциту уваги. У дітей з РАС спостерігали позитивні зміни, тоді як для дітей із дефіцитом уваги підхід працює не завжди. Дослідження тривають.
Станом на початок літа проєкт охоплює п’ять областей України: Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Запорізьку та Харківську. Понад 50 закладів освіти встановили понад 800 високих парт для більш ніж трьох тисяч дітей. Вартість однієї парти — близько 2700 гривень, що співставно з класичним комплектом «парта-крісло». Фінансування здійснюється з місцевих бюджетів, а також за підтримки міжнародних донорів, зокрема швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».
Механіка використання проста: у класі можуть бути 50%, 30% або 25% стоячих парт. Для пересаджування учні та вчитель обирають сигнал — сплеск, дзвіночок або сигнал на телефоні. З часом діти звикають і можуть самостійно контролювати час. Першокласники під час першої пересадки витратили 12 хвилин, але вже за кілька днів почали пересідати менш ніж за хвилину.
Особлива увага приділяється підготовці вчителів. ГО співпрацює з Львівським національним університетом імені Івана Франка, де облаштували аудиторію зі стоячими партами для студентів-педагогів. 21 серпня відбудеться тренінг для вчителів, а на рік заплановані вебінари про здоров’я, безпеку та нейромоторний розвиток дітей.
Команда зазначає, що високі парти корисні не лише для початкової школи, але й у старших класах підхід потребує адаптації. Укриття також є перспективним місцем для таких парт, оскільки вони дозволяють мінімізувати простір і забезпечити доступ з різних сторін.
Читайте також
Ще в розділі «Освіта»
- Мусіала знову впав на полі: Баварія шокована повторним інцидентом
- Суд скасував мобілізацію студента через пропуски занять
- Освіта України та США: чому американцям варто повчитися в нас стійкості
- Удар по Києву: пожежа в бізнес-центрі, є загиблий та постраждалі
- Казахстан відкриває перший університет штучного інтелекту







