Захист дітей від небезпечних челенджів: чому не вчитель, а поліцейський

Ідея захистити дітей від смертельних онлайн-ігор — безсумнівно, слушна. Проте законопроєкти №15395 та №15396, зареєстровані у Верховній Раді, передбачають, що саме педагоги та директори шкіл мають відстежувати активність учнів у приватних соцмережах. За неповідомлення поліції про загрози для посадовців передбачені штрафи й навіть виправні роботи.

Авторка матеріалу, учителька історії з Черкас Леся Хлипавка, наголошує: педагог не має ні технічного права, ні фізичного часу моніторити десятки акаунтів учнів поза уроками. Вона пропонує альтернативу — перекласти цю функцію на офіцерів Служби освітньої безпеки (СОБ), які вже працюють у школах у межах закону про посилення безпеки в закладах освіти.

Чому саме поліцейський, а не вчитель, має виявляти деструктивні тренди? По-перше, офіцер СОБ має офіційні повноваження взаємодіяти з кіберполіцією та ювенальною превенцією, чого немає у вчителя. По-друге, такі спеціалісти пройшли підготовку з виявлення психологічних маркерів підліткових девіацій і знають алгоритми реагування на кіберзагрози. По-третє, вони мають прямий зв’язок із Нацполіцією, що дозволяє миттєво задокументувати факт залучення дитини до небезпечної гри.

На думку авторки, завдання вчителя — давати знання та навчати медіаграмотності, а офіцера безпеки — координувати правоохоронні заходи. Якщо держава прагне реально протидіяти онлайн-загрозам, обов’язки з моніторингу мають бути офіційно закріплені за фахівцями, які мають на це повноваження й навички.