На Львівщині знайшли зуб мамонта вагою 7 кг і передали університету Франка

Науковці Львівського національного університету імені Івана Франка поповнили свою палеогеографічну колекцію унікальним експонатом — зубом шерстистого мамонта, знайденим у руслі Дністра поблизу Жидачева. Про це повідомили на сторінці кафедри геоморфології і палеогеографії 13 серпня.

Цінний артефакт університету подарував його випускник, а нині військовослужбовець Державної прикордонної служби України Володимир Проць. Чоловік натрапив на давню знахідку випадково — під час купання в річці.

Зуб важить 7 кг і має добре збережену поверхню з характерним ребристим (пластинчастим) малюнком, за яким науковці ідентифікують цих прародичів сучасних слонів. Така будова дозволяє фахівцям не лише підтвердити видову приналежність, а й вивчати особливості харчування та середовища існування тварини.

За оцінками дослідників, на території Жидачівщини мамонти мешкали орієнтовно від 10 до 100 тисяч років тому — наприкінці останнього льодовикового періоду (епоха плейстоцену). Про кліматичні умови того часу свідчить і геологія регіону: у колишньому Жидачівському районі часто трапляються так звані «леси» — намивна порода, схожа на глину, що утворилася під час відступу льодовика.

Шерстисті мамонти були добре пристосовані до суворого клімату: їхнє тіло вкривала груба шерсть завдовжки до 90 см, а від сильних морозів тварин додатково захищав шар жиру завтовшки близько 10 см. Знахідка поповнить наукову базу для подальших досліджень палеофауни регіону.