Нові правила протидії булінгу в школах: що зміниться для дітей та батьків

В Україні запрацювали нові правила запобігання та реагування на булінг у школах. Відповідні документи — Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу — ухвалені 11 серпня. Їх розробили у Міністерстві освіти і науки спільно з Національною поліцією, офісом освітнього омбудсмена та громадською організацією «Батьки SOS».

Ключова новація — створення єдиної комісії, яка розглядатиме всі повідомлення про насильство та жорстоке поводження з дітьми. Вона оцінюватиме обставини кожного випадку, визначатиме потреби дитини та організовуватиме необхідну підтримку. Водночас сам факт булінгу тепер може встановити виключно суд — комісія такого повноваження не має.

Повідомити про випадок цькування стане простіше. Зокрема, з’явиться більше каналів звернень: електронна пошта, телефон, спеціальні скриньки для письмових заяв, а також можливість анонімного інформування. Уряд також затвердив чіткий перелік ознак насильства. До нього увійшли економічний тиск (позбавлення майна або перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), негативна словесна, невербальна чи фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення інтимних матеріалів), а також небажані фізичні дії — від штовхання до побиття.

За новими правилами, директор школи має розглянути повідомлення про булінг протягом доби. Якщо ж є ознаки насильства — термін скорочується до трьох годин, і одразу повідомляються поліція та служба у справах дітей.

Дія порядку поширюється не лише на учнів, а й на всіх учасників освітнього процесу та працівників закладу. Важливо, що дитина має право бути вислуханою відповідно до віку та рівня зрілості. Її позицію фіксують під час розгляду за участю батьків або представників і психолога чи соціального педагога. За письмовою згодою батьків дитину можуть вислухати без них.

Також визначено, що насильство вважається систематичним, якщо повторюється щонайменше двічі протягом 12 місяців після першого випадку, навіть якщо про нього офіційно не повідомляли.

Кожен заклад освіти зобов’язаний затвердити власні правила запобігання насильству, призначити відповідальну особу, забезпечити канали для звернень та вести їхній облік. МОН також підготує методичні рекомендації для впровадження змін.

За даними на 2024 рік, понад половина українських учнів стикалися з булінгом. Оновлений порядок має зробити механізм захисту дітей більш прозорим і дієвим, а також спростити доступ до справедливості для постраждалих.