Оператор БПЛА Андрій Мовчан загинув від поранень, отриманих на Харківщині

Андрій Мовчан народився й виріс у Вінниці. Закінчив місцеву середню школу №35, а згодом здобув фах за спеціальністю «Облік та аудит» у Вінницькому національному технічному університеті. Працював приватним підприємцем.

Його батько Анатолій — колишній «афганець». Він розповідає, що син рано зазнав болю втрати матері й передчасно подорослішав: «Андрієві довелося рано пізнати біль втрати матері та передчасно подорослішати. Через мою тяжку недугу син фактично став головним годувальником у домі. Невтомно працював, адже мав єдину мету — зібрати кошти на мою операцію. Понад усе мріяв, щоб я одужав і повернувся до нормального життя. Свої ж захоплення та плани завжди відкладав на потім…».

До лав Збройних Сил України Андрій Мовчан став у травні 2025 року. Службу розпочав у 48-й інженерній Кам'янець-Подільській бригаді, згодом перевівся до Залізної бригади, де воював на Харківщині в складі механізованого батальйону.

Працював із важкими бомберами — як пілот і як споряджаючий. Побратими згадують його як відповідального, сміливого та безвідмовного бійця, майстра на всі руки: він рятував майно підрозділу під ударами ворожих FPV. Поза службою був затятим мисливцем і рибалкою, радував побратимів посмішкою та стравами, приготовленими на багатті.

30 липня 2026 року під час виконання бойового завдання Андрій разом із двома побратимами підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Усі троє дістали поранення, але «Тихому» вони були найтяжчими.

Поранених бійців оперативно евакуювали та доставили до медичних закладів. Лікарі два тижні боролися за життя Андрія, проте врятувати його не вдалося.

Церемонія прощання з Героєм відбулася у Вінниці. Поховали захисника на кладовищі села Зарванці — поруч із мамою.

Матеріал підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.