Чи рятують бункери від балістики: пояснення професора КНУБА
Навіть спеціально збудовані бункери не гарантують абсолютного захисту від прямого влучання балістичної ракети. Які укриття реально рятують життя та чому підвал — це ще не сховище, пояснив професор КНУБА.
Жодна інженерна споруда не здатна повністю убезпечити людей від прямого попадання потужного боєприпасу. Про це заявив завідувач кафедри споруд спеціального призначення Київського національного університету будівництва і архітектури Володимир Скочко.
За словами фахівця, навіть капітальні бункери не можуть вважатися абсолютним захистом. "Завдання інженерного захисту полягає в тому, щоб суттєво зменшити ймовірність загибелі або травмування людей", — наголосив він.
Скочко пояснив, що формально повноцінні підземні бункери дають найкращий рівень захисту від балістичних ракет, однак їхнє будівництво в масштабах цілого міста економічно нереальне. Саме тому державні будівельні норми орієнтуються на практичніші рішення — підземні споруди подвійного призначення: паркінги, підвали та цокольні приміщення, якщо вони відповідають вимогам безпеки.
Володимир Скочко підкреслив: розташування приміщення під землею ще не робить його повноцінним укриттям. Для цього потрібні міцні конструкції, щонайменше два безпечні виходи, вентиляція, аварійне освітлення, водопостачання, санітарні вузли та засоби зв'язку.
Питання захисту цивільного населення залишається вкрай актуальним після масованих російських ударів. Лише 1 серпня внаслідок балістичної атаки по Києву загинули дев'ятеро людей, ще 30 отримали поранення, серед них четверо дітей.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зазначає, що підземні паркінги є одним із найефективніших варіантів укриттів під час російських атак. Проте масовому використанню їх як сховищ заважають законодавчі обмеження.
Читайте також
