Дніпровські офтальмологи: як сучасні технології та людяність повертають зір
У Дніпрі лікарі-офтальмологи щодня повертають зір пацієнтам із найскладнішими травмами та хворобами очей. Сучасне обладнання, досвід і турбота про людей дають результат навіть у, здавалося б, безнадійних випадках.
Міжнародний день офтальмології, який відзначають 8 серпня, — привід згадати, наскільки важливою є можливість бачити. В офтальмологічному відділенні однієї з міських лікарень Дніпра щодня приймають пацієнтів із травмами, запаленнями, інфекціями та хронічними хворобами очей. Тут поєднують консервативне лікування з хірургічними втручаннями, використовуючи апаратуру провідних світових виробників із Німеччини, США та Японії.
Історія піхотинця Олега — яскравий приклад того, як медицина змінює життя. Військовий отримав травму ока в лютому: перебування в холоді призвело до серйозного запалення. Коли чоловік потрапив до відділення 22 липня, він майже нічого не бачив — лише тіні, а око сильно боліло. Лікарі призначили комплексне лікування: фізіотерапію, ін’єкції, краплі та таблетки. За майже два тижні зір почав повертатися — спершу з’явилися контури, потім силуети. Тепер Олег розрізняє великі об’єкти, зокрема машини. Військовий зізнається: для нього це велика перемога, адже без зору людина стає безпорадною.
Ще один пацієнт із мінно-вибуховою травмою мав множинні уламкові поранення обох очей, ускладнені контузією та опіками. Правим оком він бачив лише рух руки, гострота зору лівого становила 10%. Після кількох операцій з видалення уламків та курсу консервативного лікування стан суттєво покращився. Як розповідає завідувачка відділення Тетяна Андріївна, уже через десять днів чоловік розрізняв чотири рядки таблиці правим оком і шість — лівим.
Небезпека часом підстерігає там, де її не чекають. До лікарні потрапила дванадцятирічна дитина, у якої після контакту з кішкою розвинулося запалення зорового нерва. За попереднім діагнозом, це токсоплазмозний увеїт — інфекція, що може передаватися від тварин. Вирішальну роль у діагностиці відіграв оптичний когерентний томограф, який дозволяє побачити пошарову структуру сітківки та зорового нерва. Завдяки точному обстеженню дитину вчасно скерували на стаціонарне лікування.
Війна суттєво змінила характер роботи відділення. За словами Тетяни Андріївни, травми та контузії очей стали звичним явищем — уламки, вибухові поранення, порохові гази. Медики тісно співпрацюють з опіковим відділенням, адже опіки очей майже завжди супроводжують опіки обличчя. Значну частину пацієнтів сьогодні становлять переселенці, яким, зокрема, проводять операції з видалення та заміни кришталика — безплатно за програмою медичних гарантій.
Окремо лікарка наголошує на проблемі хронічного стресу, який впливає на зір усього населення. Постійне вироблення кортизолу та адреналіну підвищує тиск і провокує спазм судин сітківки. Це призвело до омолодження судинних патологій очей: якщо раніше типовий пацієнт був старший за 60 років, тепер межа опустилася до 30. Додають проблеми тривале перебування за екранами, погане освітлення в укриттях і куріння.
Лікарі радять дотримуватися правила «20-20-20»: кожні 20 хвилин роботи за екраном переводити погляд на предмет, розташований за 6 метрів, на 20 секунд. Важливі також збалансоване харчування, фізична активність і захист очей від ультрафіолету. Дітям перед навчальним роком обов’язково потрібен огляд офтальмолога. Дорослим без скарг достатньо проходити профілактичний огляд раз на рік, але пацієнтам із діабетом — двічі на рік, а з діабетичною ретинопатією — частіше. Людям із глаукомою слід відвідувати лікаря раз на три-шість місяців.
Попри сучасне обладнання, у відділенні є й проблеми — передусім психоемоційний стан пацієнтів та відтік медичних кадрів. Однак лікарі продовжують щодня боротися за те, щоб кожен міг побачити світанок, прочитати книгу чи зустріти посмішку близької людини.
