Тріумф AfD у трьох землях Німеччини: що це змінює для Мерца, Європи та України

У вересні Німеччина пройшла через три земельні виборчі кампанії, які разом дали ефект внутрішньополітичного землетрусу. 6 вересня в Саксонії-Ангальт ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула близько 44% голосів — історичний результат для партії. 20 вересня тренд підтвердили виборці Мекленбургу-Передньої Померанії та Берліна: у першому випадку AfD знову стала лідером, тоді як партія канцлера Фрідріха Мерца не подолала навіть 5-відсоткового бар'єра, показавши найгірший результат у післявоєнній історії. У Берліні ж перемогла ліва Die Linke.

Земельні вибори в Німеччині мають значно ширші наслідки, ніж обрання регіональних депутатів. Кожна з 16 земель має власний парламент і уряд, який опікується освітою, внутрішньою безпекою, культурою, спортом, частково соціальною політикою, регіональною економікою та інфраструктурою. Водночас землі представлені в Бундесраті — органі, через який вони беруть участь у федеральному законотворенні. Після формування нового земельного уряду його очільник призначає своїх представників до Бундесрату, і ті можуть блокувати або підтримувати федеральні закони. Для ухвалення частини законів потрібна згода обох палат — і Бундесрату, і Бундестагу. Тож земельні вибори традиційно слугують тестом настроїв між федеральними виборами.

Цього року виборчі кампанії вже відбулися також у Баден-Вюртемберзі та Рейнланд-Пфальці. Решта земель голосуватиме пізніше: у 2027 році — Саар, Шлезвіг-Гольштейн, Північний Рейн-Вестфалія, Бремен і Нижня Саксонія; у 2028-му — Баварія та Гессен; у 2029-му — Саксонія, Тюрингія, Бранденбург, одночасно з федеральними виборами.

Канцлер Мерц, який переживає складний період, пообіцяв залишитися при владі й боротися за економічні зміни. Так він відреагував на заклик співголови AfD Тіно Хрупалли піти у відставку. За оцінкою Reuters, вирішальним фактором на виборах стала стагнація німецької економіки: виборці з різних верств розчаровані високою вартістю життя та невизначеністю, а кампанії проходили на тлі різкого зростання цін на пальне, пов'язаного з конфліктом на Близькому Сході, та скорочень у промисловості. У Берліні Die Linke здобула підтримку обіцянками подолати дефіцит житла через активізацію будівництва доступного житла та регулювання орендної плати.

Глава уряду Мекленбургу-Передньої Померанії Мануела Швезіг із СДПН назвала дві причини переходу виборців до AfD: тенденцію до зростання небажання допомагати Україні та бажання відновити купівлю газу в Росії.

За оцінкою французького каналу TV5Monde, перші 16 місяців Мерца на посаді канцлера супроводжувалися повільним ухваленням рішень, зокрема через неодноразові конфлікти між ХДС/ХСС і СДПН, що створювало враження втрати контролю над крихкою правлячою більшістю. Голова берлінського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пульєрін вважає результат найгіршим можливим для Мерца та ХДС і не бачить життєздатного варіанту для нього очолювати уряд: «Він точно втратив контроль над власною партією, і він сильно втратив авторитет… і немає жодного способу його відновити».

Проблеми Мерца почалися ще до офіційного вступу на посаду: йому знадобилося дві спроби, щоб бути обраним канцлером Бундестагом, що є безпрецедентним. Крім того, він порушив передвиборчу обіцянку, провівши через парламент рішення про виведення видатків на оборону за межі боргового гальма — конституційного правила, яке суворо обмежує нові запозичення уряду.

Пульєрін пов'язує непопулярність канцлера також з особистими рисами — поганими комунікативними навичками, імпульсивністю та відсутністю емоційного контролю. Віцепрезидентка й старша наукова співробітниця German Marshall Fund Судха Давід-Вілп зазначає: «Геополітичний фон викликів, з якими стикається Німеччина — війна проти України, інфляція в Німеччині та високі ціни на енергоносії — все це означає, що економіка у Німеччині нестабільна». За її словами, Мерц ніколи не був улюбленою фігурою чи першим вибором на посаду канцлера, а зовнішні фактори та «нездатність спілкуватися створили кризу для Берліна». Водночас, зауважує CNN, канцлера може врятувати відсутність очевидного наступника; серед можливих кандидатів називають 51-річного губернатора Північного Рейну-Вестфалії Хендріка Вюста, але він не є досвідченим політиком.

Результати земельних виборів відображають загальноєвропейське посилення популістів. Експерти Європейської ради з міжнародних відносин радять європейським столицям обмежити очікування щодо німецького лідерства та розвивати ширші джерела імпульсу «коаліції охочих» щодо України. На їхню думку, іншим лідерам, зокрема президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, доведеться менше покладатися на Мерца у просуванні амбітних пропозицій. «Результат виборів посилює ці розбіжності та, своєю чергою, збільшує ймовірність того, що Мерц буде надто відволікатися на внутрішню політику, щоб забезпечити європейське лідерство. З огляду на те, що Франція, Італія, Польща та Іспанія вступають у виборчий сезон, Німеччина, яку роздирає внутрішня драма, не може бути тим якорем, який потрібен Європі», — резюмують вони.

Для України наслідки пов'язані насамперед із риторикою правих популістів, які виступають за зупинку допомоги Києву, зосередження на внутрішній економіці та ігнорування зовнішніх загроз. Лідери AfD звинувачували Мерца в нехтуванні внутрішніми проблемами задля надсилання зброї Україні та «ризикованого й дорогого» нарощування оборони. Вони також стверджують, що санкції шкодять Німеччині більше, ніж Росії, що країні слід відновити постачання дешевого російського газу, а у війні в Україні винні західні лідери.

Аналітик Німецької ради з міжнародних відносин у Берліні Штефан Майстер вбачає тут ширший контекст: «Кремль, певним чином, створює підґрунтя, яке використовують ці праві популісти, а також рух MAGA. Зрештою, Росія виграє від кризи ліберальної демократії. Річ не в тому, що Росія настільки сильна, що саме вона створила цю кризу. Але ми перебуваємо в кризі, і Росія використовує цю можливість, щоб ще більше підживлювати кризу».

Зростання AfD зумовлене гнівом виборців через економічну стагнацію та десятиліття масштабної міграції. У східних землях, як-от Саксонія-Ангальт, її прихильність до Росії додатково підсилює привабливість для місцевого електорату. Серед виборців трапляються такі настрої: «Я не боюся Росії. Ми повинні зосередитися на собі», — сказав 83-річний Ульріх Каш. «Ми витрачаємо в Україні гроші, яких у нас тут немає», — прокоментував 62-річний Еккехард Ейбс.

Водночас більшість німців — близько 56% за опитуванням громадського мовника ARD — усе ще стурбовані агресивними діями Росії та підтримують зусилля з відновлення збройних сил. Підтримка України та дій проти Росії нижча у колишній Східній Німеччині, де багато жителів ностальгують за стабільністю комуністичної доби. За даними екзит-полів ARD, лише 31% виборців AfD у Саксонії-Ангальт назвали Росію загрозою.

Практичні наслідки вже даються взнаки: керівництво AfD та радник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв почали підготовку зустрічі у 2027 році, де планують обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини, зокрема повернення до роботи газопроводу «Північний потік».