Недосип впливає на мозок по-різному залежно від віку — дослідження

Команда психологів із Бінгемтонського університету та Університету Алабами провела масштабне дослідження впливу недосипу на мозок. Учасниками стали понад 1300 осіб — від студентів до людей старших за 65 років. Результати сканування мозку виявили дві різні вікові картини.

У людей до 30 років поганий сон призводить до того, що мозок не переходить у режим спокою. Ділянки, відповідальні за контроль м'язів, продовжують працювати на повну потужність, навіть коли людина вже лежить у ліжку. Дослідники припускають, що причина не стільки у втомі, скільки у нав'язливих думках, які виникають перед засинанням. Саме вони можуть запускати механізм, що заважає мозку «вимкнутися».

Із людьми після 65 років ситуація протилежна. Їхнє тіло вже не залишається у збудженому стані, однак дві ключові мозкові мережі — та, що відповідає за спогади, і та, що підтримує увагу, — починають надто активно взаємодіяти між собою. На перший погляд це може здаватися позитивним, але тести показали зворотне: що інтенсивніша ця комунікація, то гірше людина запам'ятовує нову інформацію. Особливо тривожним є те, що подібна картина спостерігається у пацієнтів на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера, коли зовнішні симптоми ще відсутні.

Автори дослідження висувають гіпотезу, що багато літніх людей роками живуть із порушеннями сну або вживають снодійні препарати. Мозок поступово адаптується до такого режиму, що й може пояснювати виявлені зміни у його роботі.

Універсального рецепту проти недосипу, за словами науковців, не існує. Вони рекомендують «розвантажувати» голову перед сном, наприклад, записувати на папір те, що турбує. Також не варто самостійно вдаватися до снодійних — краще звернутися до лікаря. Базові звички також залишаються дієвими: лягати спати в один і той самий час, обмежувати користування телефоном увечері та регулярно провітрювати спальню.