Освіта: чому більші витрати не гарантують кращих результатів

В Україні стартував новий навчальний рік, який знову супроводжується викликами війни, дефіцитом учителів та нерівномірним впровадженням Нової української школи. У цьому контексті особливо актуальним є питання ефективності використання освітніх ресурсів.

Аналіз, заснований на даних Euronews, свідчить: високі витрати на освіту не є запорукою високих результатів. Наприклад, Норвегія у 2023 році витратила на одного учня 19 тисяч євро, тоді як Латвія — лише 4,4 тисячі. Однак за результатами PISA латвійські учні показали дещо кращі базові навички.

Щоб зрозуміти загальну тенденцію, було зіставлено витрати на одного учня (з урахуванням купівельної спроможності) за 2018 рік із результатами PISA-2022 з математики. Виявилося, що зв'язок між фінансуванням і рівнем знань існує, але він не є визначальним. Країни з найнижчими витратами, як-от Болгарія, Румунія, Греція та Україна, демонструють гірші результати, ніж очікувалося. Особливо показовим є приклад Кіпру: витрати на рівні середніх по ЄС, але частка учнів із низькою математичною грамотністю майже вдвічі вища.

Найцікавішим виявилося порівняння Данії та Норвегії. Обидві країни мають схожі освітні моделі — децентралізацію, автономію шкіл, фокус на компетенціях, відсутність формального оцінювання до 11–13 років. Проте результати данських учнів значно кращі. Ключова відмінність — у кадрах: у Норвегії 35% учнів навчаються у школах, де брак учителів заважає навчанню (у 2018 році цей показник був лише 11%), тоді як у Данії — лише 10%. Данські вчителі також частіше надають підтримку учням (72% проти 66%), а батьки активніше залучені до обговорення прогресу дітей (23% проти 6%).

Ці дані важливі для України. Вони свідчать, що проблеми Нової української школи не в самій моделі, а в її реалізації. Реформа дасть результати, якщо вчитель отримає реальну автономію, зможе розвивати компетенції, спиратися на діагностичні дані та матиме ресурси для індивідуальної підтримки учнів, а не витрачатиме час на бюрократичні звіти. Тоді українська освіта наблизиться до ефективних скандинавських зразків, а не лише повторюватиме їхні формальні риси.