Паливний ринок України: чому виник дефіцит і як готуватися до зими

Липнева криза на світовому нафтовому ринку, викликана бойовими діями в Перській затоці, стала другим за пів року ресурсним сплеском. Для України вона виявилася особливо болючою, адже ринок нафтопродуктів перебуває у стані підвищеної напруги вже рік — відтоді, як торік у червні було виведено з ладу Кременчуцький НПЗ.

Цього року галузь пройшла через надскладну зиму з рекордним споживанням, весняний та літній злети цін. У липні ситуація загострилася через запровадження стандарту Е10 — бензину з обов'язковим вмістом біоетанолу. Європейські постачальники виявилися не готові до таких обсягів, а частина українських мереж не законтрактувала нове пальне вчасно. Від постачання Е10 відмовилися румунський Rompetrol та грецький Hellenic Petroleum — ключовий постачальник у періоди нестачі.

Ситуацію ускладнило перекриття Росією українського морського експорту. Це спричинило потрійний удар: скоротилися постачання пального водою через зростання фрахту та страхових ризиків; експортери перейшли на автомобільний транспорт, що збільшило споживання пального; на сухопутних пунктах пропуску утворилися черги з вантажівок та цистерн. Додатково обміління Дунаю змусило завантажувати баржі лише на 30–50% місткості, а польський ORLEN скоротив серпневі квоти українським компаніям на 20–30%.

Незважаючи на кризу, імпорт дизпального в липні становив 562 тисячі тонн, що на 5% більше, ніж торік. Бензину завезли 196 тисяч тонн — максимум із серпня 2025 року. Наприкінці місяця зросли обсяги постачань бензовозами — найдорожчим видом імпорту. Окремі оптові пропозиції на піку напруги перевищували 100 грн/л.

Ціни на нафту в перших числах липня злетіли з 72 до 100 доларів за барель, на дизпальне — з 900 до 1300 доларів за тонну. Проте після відновлення переговорів між США та Іраном 4 липня ринки впали, ажіотаж в Україні зник, черги фур на АЗС розсмокталися. Щоправда, переговори щодо Ормузької протоки тривають без ознак успіху, і ціна знову зростає.

Головний виклик — підготовка до зими. Уряд планує із 1 жовтня запустити систему мінімальних запасів нафтопродуктів, але галузь проти. На Лівобережжі не лишилося жодної вцілілої нафтобази, а об'єкти зберігання постійно атакують. Експерти вважають виходом створення підземних сховищ, які витримують удари. Держава вже веде таку роботу, але потрібні спрощені погодження та пільгові кредити.

Фахівці радять домогосподарствам заздалегідь подбати про власні запаси пального — розпорошений запас серед споживачів допоможе запобігти ажіотажу в кризовий період. Пальне може довго зберігатися, тож така інвестиція не пропаде. Уряд має підготувати протоколи роботи залізниці, митниці та прикордонників, адже система постачання вже пройшла кілька важких випробувань, але ворог здатен на нові сюрпризи.