PISA-2025: падіння результатів зупинилося, але третина учнів не має базових знань

Оприлюднено Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Його головний висновок — обвальне падіння успішності вдалося зупинити, і освітня система стабілізувалася. Щоправда, про повернення до показників 2018 року поки не йдеться.

У 2025 році в тестуванні взяли участь майже 9000 учнів із 298 закладів освіти у 17 областях. Україна залишається єдиною державою світу, яка проходить PISA в умовах багаторічної великої війни.

Відставання від середніх результатів країн ОЕСР, яка об'єднує 38 держав, залишається відчутним у всіх трьох галузях. У математиці воно становить 32 бали, що еквівалентно приблизно 1,5 року навчання, і 46% учнів не досягають базового рівня. У читацькій грамотності розрив сягає 43 балів — це близько двох років навчання — і 45% школярів залишаються нижче базового порогу. У природничих науках відставання дорівнює 34 балам (приблизно 1,5 року навчання), а 35% підлітків не подолали мінімальний рівень.

Очільниця навчально-дослідницького відділу ГО «Навчай для України» Тетяна Швець наголошує, що аналіз даних PISA дає змогу побачити справжні корені освітніх проблем. За її словами, вони мають системний характер через тривоги, онлайн-навчання та відключення світла, а не через «ґаджети чи байдужість батьків». Швець зауважує, що часто за провалом у математиці стоїть брак навичок смислового читання: дитина просто не розуміє змісту текстової задачі.

Дослідження зафіксувало скорочення освітньої нерівності між міськими та сільськими школами. Якщо у 2022 році розрив між ними сягав 4,5 року навчання, то тепер він зменшився до трьох років. Проте аналітики пояснюють цю динаміку невтішним трендом: дистанція скоротилася не завдяки ривку сільських закладів, а через погіршення результатів учнів із великих міст.

Фахівці застерігають, що результати 2025 року варто оцінювати обережно через зміни у вибірці. До дослідження фізично не змогли потрапити прифронтові території з найскладнішою безпековою ситуацією, зокрема Сумська область.

Анкетування показало високу психологічну стійкість українських школярів. Попри тривоги та вимушені переїзди, підлітки зберігають мотивацію та прагнення розвиватися. 85% українських учнів зазначили, що почуваються на своєму місці у закладі освіти, — це найвищий показник серед усіх референтних країн дослідження. Ще 68% школярів поділяють «мислення зростання» і вірять, що здібності можна розвивати зусиллями. В умовах війни школа перетворилася на простір, де діти знаходять друзів та відчувають приналежність до спільноти.

Окремо цей цикл PISA вивчав, як підлітки використовують цифрові технології в навчанні. Виявилося, що 54% українських учнів застосовують чатботи зі штучним інтелектом щонайменше раз на тиждень — це більше за середній показник країн ОЕСР у 46%. Школярі вдаються до алгоритмів для узагальнення текстів, підготовки матеріалів та пошуку інформації. При цьому 78% українських дітей запевняють, що критично оцінюють згенеровані ШІ дані, і це теж вище за середнє серед їхніх однолітків у країнах ОЕСР.

Підсумовуючи, у ГО «Навчай для України» наголошують: «Досягнення базового рівня грамотності має стати пріоритетом №1 для освітньої системи України. Нині у кожній із трьох базових галузей — читання, математики та природничих наук — щонайменше третина учнів не досягає мінімально необхідного рівня знань, а 29% підлітків мають труднощі одразу в усіх трьох сферах. Особливої уваги потребує галузь читання, адже читацька грамотність є фундаментальною і безпосередньо впливає на результати всіх інших дисциплін».