Повітряна блокада Києва: чому вона завершиться та як може повернутися

Росія випробовує нову тактику виснаження столиці: хвилі реактивних дронів тримають Київ у майже безперервній тривозі. Однак такий тиск не може бути нескінченним через брак БПЛА, хоча загроза повторення залишається.
Від самого ранку 27 серпня російські війська почали атакувати Київ невеликими хвилями ударних безпілотників, фактично встановивши повітряну блокаду. За 12 годин, з 07:00 до 19:00, по столиці було випущено близько 140 дронів, понад 100 з яких — реактивні. Сирени тривоги вмикалися 13 разів, загалом майже на 14 годин. Уже вночі на 28 серпня ворог запустив ще 164 БПЛА, приблизно половина з яких реактивні, і атака могла тривати до вечора.
Така тактика спрямована на виснаження протиповітряної оборони та постійне тримання населення в напрузі. Дрони підходять до міста невеликими групами одна за одною, змушуючи ППО безперервно бути в боєготовності. Особливу загрозу становлять реактивні апарати: якщо звичайний «Шахед» розганяється до 150–180 км/год, то реактивні версії можуть летіти зі швидкістю до 500 км/год. Це залишає українським захисникам у кілька разів менше часу між виявленням цілі та її підльотом.
Мобільні вогневі групи проти таких швидких цілей малоефективні — влучити в них значно важче. Багато українських дронів-перехоплювачів самі розвивають лише близько 300 км/год і не можуть наздогнати реактивний БПЛА. Тому перехоплення доводиться здійснювати зенітними комплексами, ПЗРК та авіацією, що значно дорожче. Таким чином, реактивні дрони стають інструментом виснаження: атака розтягується на весь день, перевантажуються розрахунки ППО та витрачаються дорожчі засоби.
Однак нинішній майже безперервний тиск на Київ — це історія на кілька днів або тижнів, а не нескінченна кампанія. Причина проста: у Росії поки що недостатньо реактивних БПЛА для запуску їх величезними групами, хоча виробництво швидко зростає. По суті, зараз відбувається випробування нової моделі атаки. Якщо вона покаже результат, такі «повітряні блокади» можуть повторюватися протягом наступних місяців: кілька діб інтенсивного тиску, пауза для накопичення дронів і нова серія ударів.
У ніч на 28 серпня протиповітряна оборона знешкодила понад 83% ворожих цілей — 137 із 164 запущених безпілотників. У Повітряних силах ЗС України повідомили, що ворог застосував дрони типів Shahed, «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія», запускаючи їх із напрямків Орел, Брянськ, Міллєрово, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.
Військовий експерт Олександр Мусієнко пояснює зміну тактики Росії тим, що ворог дедалі частіше атакує промислові підприємства, склади та логістичні об'єкти замість критичної інфраструктури, щоб ослабити економічний потенціал України. За його словами, реактивні дрони вже можуть долати 500–600 км, що загрожує північним, східним, південним та центральним регіонам, включно зі столицею.
Читайте також
Ще в розділі «Освіта»
- Вступ 2026: Львівська політехніка та університет Франка – лідери за кількістю заяв
- У Ормузькій протоці вчергове атаковано танкер — пошкоджено машинне відділення
- Вступ-2026: ДонНУ імені Стуса лідирує за кількістю заяв, найпопулярніші — менеджмент і філологія
- Російська балістика влучила у дитячу лікарню в Києві: деталі атаки
- У Дзержинську після атаки дронів дим над заводом ім. Свердлова






