У Вінниці з 2026 року запрацює профільна старша школа: що відомо

У Вінниці триває реформування шкільної мережі. Відповідно до рішення міської влади, з 1 вересня 2026 року старшокласники розпочнуть навчання у дев'яти профільних ліцеях. У цих закладах учні зможуть обирати профіль, що відповідає їхнім майбутнім професійним планам. Водночас у п'яти школах, які стануть ліцеями, цьогоріч уже не набиратимуть першокласників.

За словами директорки департаменту освіти Вінницької міської ради Оксани Яценко, з 1 вересня 2027 року статус ліцеїв збережуть дев'ять закладів. Йдеться про гуманітарний ліцей №1 імені Миколи Пирогова, ліцей №7 імені Олександра Сухомовського, фізико-математичний ліцей №17, ліцей №30 імені Тараса Шевченка, Вінницький технічний ліцей, а також ліцеї №13, №23, №31 та №35. У цих закладах навчатимуться учні 5–12 класів.

Вибір закладів не був випадковим. Як зазначила Оксана Яценко, роботу над мережею розпочали ще до повномасштабної війни, враховуючи розташування шкіл, їхню матеріально-технічну базу та кадрове забезпечення. Війна внесла корективи: через відтік учнів та педагогів за кордон і обмежений бюджет місто змушене оптимізувати мережу, зосередивши ресурси на безпеці та обороні.

Окрім ліцеїв, у громаді сформують мережу початкових шкіл та гімназій. Буде шість початкових шкіл, зокрема у Великих Крушлинцях і Щітках, а решта 29 закладів стануть гімназіями, де навчатимуться діти з 1 по 9 клас.

Щодо профілів, то цьогоріч найпопулярнішими серед вступників виявилися українська мова та література, англійська і німецька мови, фізика, математика, інформатика, хімія, біологія та географія. Найбільший попит — у Вінницького ліцею №23, де сформовано понад десять десятих класів. Вступ до профільних ліцеїв не прив'язаний до місця проживання.

У гуманітарному ліцеї №1 імені Миколи Пирогова цьогоріч сформували п'ять десятих класів — 127 учнів, частина з яких перейшли з інших шкіл. Директорка закладу Віта Скиба розповіла, що традиційним для ліцею є профіль з поглибленим вивченням англійської мови, а також додалися два класи філологічного напрямку та один із профілем «хімія та біологія», що може стати підготовкою для майбутніх медиків.

Для зарахування до ліцею абітурієнти складали вступні випробування: обов'язковий іспит з української мови та профільний рівень англійської. Десятикласники, які вже обрали заклад, кажуть, що реформа дає змогу поглиблено вивчати потрібні предмети та краще підготуватися до майбутньої професії. Наприклад, учениця Соломія Єропут планує стати військовою психологинею або психіатринею і вбачає в профільному навчанні можливість здобути необхідні знання.

Водночас батьки звертають увагу на проблему безбар'єрності: не всі профільні ліцеї доступні для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема тих, хто пересувається на кріслах колісних. Вони наголошують, що це питання потрібно вирішувати паралельно з реформуванням, адже інакше частина дітей може залишитися без освіти.

Педагоги також налаштовані на зміни. Викладачка англійської мови Ганна Шмигун зазначає, що для вчителів нові класи — це виклик, але й можливість застосувати нові методики та допомогти дітям адаптуватися. Батьки ж сподіваються, що результати реформи будуть помітні за кілька років, а профільна освіта стане фундаментом для вступу до університетів.