3,2 млрд грн на освітні простори: як Україна трансформує школи

Шкільний клас перестає бути просто місцем із партами та дошкою. Сучасний освітній простір дедалі частіше розглядають як повноцінний інструмент навчання, що стимулює дітей ставити запитання, експериментувати та працювати в командах. Він може впливати на мотивацію до навчання не менше, ніж підручник чи методика викладання.

Наприклад, учениця, яка цікавиться біологією, має значно більше шансів зрозуміти своє покликання, якщо в школі вона зможе власноруч проводити досліди в сучасній лабораторії. Саме практичний досвід допомагає дитині пізнавати власні інтереси та сильні сторони.

Україна вже відчуває брак інженерів, технологів та дослідників, тому розвиток природничих і STEM-просторів став ключовим напрямом реформи. Інвестиції в освітню інфраструктуру — це не лише про сьогодення, а й про те, хто відбудовуватиме країну в майбутньому.

Держава вже заклала на 2026 рік 3,2 мільярда гривень на оновлення освітніх просторів. Найбільша частка — 1,3 мільярда — піде на створення сучасних просторів у гімназіях, які після реформи профільної старшої школи зосередяться на базовій середній освіті. Саме тут діти мають спробувати проводити хімічні, біологічні чи фізичні досліди, а також зібрати та запрограмувати робота.

Ще 1,2 мільярда гривень отримають пілотні академічні ліцеї, де створюються лабораторії з фізики, хімії, біології та STEM-простори для поглибленого навчання через практику. Окремо 700 мільйонів гривень спрямують на оснащення природничих лабораторій у ліцеях, які у 2027 році стануть академічними в межах національного впровадження старшої профільної школи.

Міністерство освіти і науки також розробляє нові підходи до проєктування освітніх просторів, методичні рекомендації та гайдлайни для громад. Це допоможе школам ефективно використовувати інвестиції та створювати середовище, де архітектура й обладнання працюють на навчання.

Приклади вже є: Буковинський ліцей успішної молоді «Блум», Тернопільська академічна гімназія імені Івана Франка, Вараський ліцей №1 та заклади в Житомирській і Запорізькій областях. Там лабораторні роботи перетворюються на самостійні дослідження учнів, а кабінети адаптуються під різні формати роботи — від командних проєктів до дискусій.

Змінюється і роль учителя: він отримує більше свободи у виборі методик і може будувати урок навколо практичного досвіду дітей. Держава масштабує ці підходи через субвенції та підтримку громад.

Важливо, що сучасна школа має бути також безпечною та доступною. Тому модернізація включає будівництво укриттів, закупівлю шкільних автобусів, створення безбар'єрного середовища та енергетичну стійкість. На автобуси у 2026 році передбачено 2 мільярди гривень — це забезпечить рівний доступ дітей до профільної освіти незалежно від місця проживання.

За кожною лабораторією чи автобусом стоїть конкретна дитина, яка отримує можливість навчатися очно, проводити перші експерименти та робити вибір, що визначить її майбутнє. Розвиток освітньої інфраструктури — це не про стіни, а про створення умов для розкриття потенціалу кожної дитини, навіть попри виклики війни.