Проєкт бюджету-2027: 8 трильйонів видатків і борг у 32,6 мільярда доларів

Проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік з'явився на сайті Верховної Ради 15 вересня. Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа описала його параметри у соцмережі: загальний обсяг видатків разом із наданням кредитів і погашенням боргу перевищить 8 трильйонів гривень. Це більш ніж учетверо більше за рівень, який держава мала до повномасштабного вторгнення.

Власні ресурси — доходи без урахування грантів, внутрішні облігації та надходження від приватизації — уряд оцінює у 3,7 трильйона гривень. Решту, 4,3 трильйона, потрібно закрити міжнародною допомогою. Приблизно дві з кожних трьох гривень бюджету підуть на оборону.

Розрив між потребою і підтвердженими надходженнями виглядає гостро. На самі лише обов'язкові видатки необхідно 52,6 мільярда доларів зовнішньої підтримки, тоді як партнери наразі зобов'язалися надати 20 мільярдів. Брак становить 32,6 мільярда доларів — це понад 1,5 трильйона гривень, сума більша за всі видатки на соціальний захист, освіту й медицину разом узяті. Частину коштів розраховують отримати завдяки податкам на посилки: за словами Підласи, відповідний закон може принести бюджету близько 12 мільярдів гривень, не враховуючи траншу макрофінансової допомоги на 2026 рік.

Макропрогноз уряду передбачає середній курс долара 47,1 гривні у 2027 році — на 2,7 гривні вище за очікуваний середній показник цього року. Інфляція у середньому сягне 8%, а на кінець 2026 року очікують 9,2%.

Середня зарплата в Україні, за цими розрахунками, становитиме 34 409 гривень проти 30 088 гривень у 2026 році, тобто зростання на 14,4%. Освітяни в середньому отримуватимуть 27 300 гривень на місяць. Лікарям прогнозують підвищення з 26 800 до 30 тисяч гривень, медсестрам — з 17 900 до 20 тисяч гривень.

Понад 131 мільярд гривень надходжень бюджет отримає лише за умови, що парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Йдеться, зокрема, про підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт і акцизів на пальне на 4 пункти. Сама Підласа оцінює такий сценарій як малоймовірний. Якщо ж рішення ухвалять, покупка на 1000 гривень подорожчає приблизно на 8 гривень, а родина з місячними витратами 10 тисяч гривень платитиме приблизно на 83 гривні більше. Додаткові кошти хочуть спрямувати на страхування бізнесу від воєнних збитків — на це у проєкті закладено 58,7 мільярда гривень.

Окремий блок — дорожнє господарство. Уряд пропонує частково відновити Дорожній фонд обсягом 52,8 мільярда гривень, скасований у 2024 році. З цих надходжень 34,2 мільярда планують віддати на державні траси, 10,1 мільярда — на погашення боргів за дорожніми позиками, а 8,5 мільярда отримають громади на місцеві дороги. Підвищення акцизу на пальне, яке може відбитися на цінах на заправках, мало б застрахувати підприємства паливного ринку від воєнних ризиків — на це передбачено 8,3 мільярда гривень.

Передбачено і перерозподіл коштів між регіонами. Реверсна дотація, за якої частину податків заможніших громад передають біднішим, у 2027 році має становити 22 мільярди гривень проти 18,8 мільярда, запланованих на 2026 рік. Крім того, влітку уряд знову запланував вилучати у громад частину податку з зарплат. Торік під час обговорення бюджету-2026 мер Дніпра Борис Філатов заявляв, що через реверсну дотацію та вилучення цього податку місто може втратити близько 4 мільярдів гривень.

Поправки до проєкту депутати можуть подавати до 1 жовтня. Перше голосування за кошторис наступного року у Верховній Раді може відбутися наприкінці жовтня.