Школи перед 1 вересня: очне навчання чи онлайн — що обрати?

Менше ніж за тиждень до Дня знань у батьків, особливо в регіонах, які часто потерпають від обстрілів, зростає тривога. Офіційних розпоряджень про обмеження чи перехід на дистанційку немає, однак характер війни змінився: балістичні удари стають дедалі частішими, і часу на евакуацію до укриття інколи зовсім не лишається.

Прихильники онлайну наголошують: навіть організований спуск усієї школи до підвалу займає щонайменше 3–4 хвилини, а тривога може заскочити дитину дорогою. До того ж поруч зі школами часто розташовані потенційні цілі для атак. Водночас ті, хто за очне навчання, зауважують: удома не завжди є укриття, а якщо батьки працюють, дитина лишається сама. До того ж школа — це спілкування та дитинство, яке війна й так частково забрала.

Міністр освіти Андрій Бутенко на конгресових слуханнях 7 серпня повідомив, що укриттями різного типу охоплено 80% школярів. Він визнав: ці укриття дуже різняться — від повноцінних бомбосховищ до примітивних споруд, і цього недостатньо. За законом, школи мають використовувати протирадіаційні укриття, однак на практиці часто йдуться на компроміси.

Зокрема, наказом МОН дозволено ходити в укриття за 500 метрів від школи, хоча ДСНС рекомендує межу до 100 метрів. Уряд також запустив експеримент, що дозволяє окремим школам використовувати «захищені простори» — приміщення не вище першого поверху. Термін дії цього експерименту завершується 31 серпня, і подальша доля таких просторів невідома. Експерт Асоціації міст України Михайло Гончар зауважив, що школи, які не збудували інших укриттів, можуть бути змушені працювати лише онлайн.

Проблема з укриттями впирається у фінансування. Бутенко визнав, що бюджет не витягне будівництво повноцінних укриттів у кожному закладі, але наголосив на державних програмах і субвенціях. Парламентський комітет з питань освіти з’ясував, що за 2023–2025 роки плани з будівництва не виконані: з 147 запланованих нових укриттів з’явилося лише 64. Третина недобудованих об’єктів зависла на стадії готовності менш ніж 60%, а десять проєктів узагалі не розпочато.

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що в Харкові на укриття не вистачає 900 млн грн через зростання цін. Він також розкритикував практику навчання в найпростіших укриттях, назвавши це підставленням самих себе. Окремо Синєгубов згадав про корупційні схеми із завищенням вартості будівництва, зокрема на Харківщині. Резонансні розслідування вже викрили подібні зловживання в Дніпрі, Дніпропетровській і Миколаївській областях, а на Буковині чиновниця та її спільники, за даними БЕБ, привласнили 15 млн грн на будівництві шкільного укриття.

Питання «очне чи онлайн» часто зводять до вибору між якістю освіти та безпекою, але жоден варіант не гарантує захисту. Очна школа — це ще й ресурс економіки: поки діти навчаються, батьки можуть працювати. Однак держава, повертаючи дітей за парти, має забезпечити їм безпеку за нормами, які сама встановила. Інакше компромісні рішення перетворюють навчання на лотерею, особливо в часи, коли безпечних місць не існує.