Безпека шкіл: 80% учнів мають укриття, але їх якість викликає питання

Під час Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України, що відбувся 7 серпня, міністр освіти і науки Андрій Бутенко заявив: укриттями зараз забезпечено 80% школярів. Втім, він наголосив, що ці споруди нерівноцінні: від повноцінних бомбосховищ до примітивних сховищ, які потребують посилення.

«Ми з вами чудово розуміємо, що ці типи укриттів різні. Десь це повноцінні бомбосховища, а десь — примітивні укриття. Чи достатньо цього? Очевидно, що недостатньо. І там, де є примітивні укриття, їх потрібно посилювати», — підкреслив очільник відомства.

Законодавство, зокрема стаття 32 Кодексу цивільного захисту, визначає, що учні та педагоги можуть використовувати лише протирадіаційні укриття. Інші типи споруд, як-от цокольні поверхи, звичайні підвали чи метро, є лише тимчасовою альтернативою, яку дозволили на початку повномасштабного вторгнення, щоб компенсувати брак справжніх бункерів.

Експерти зазначають: ці тимчасові рішення мали стати перехідним етапом до побудови надійних укриттів. Однак за понад чотири роки війни вони не лише не були замінені, а й стали основою всієї освітньої інфраструктури.

Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов звернув увагу на юридичні ризики: «Кого ми обманюємо, коли дозволяємо навчатися в найпростіших укриттях? Ми ж, умовно кажучи, підставляємо самі себе. Коли, не дай боже, щось станеться з учасниками навчального процесу в найпростішому укритті, правоохоронці запитають: "А хто дозволив їм навчатися безпосередньо там?"»

Ситуація загострюється через зміну характеру війни: удари балістичними ракетами, які прилітають за лічені хвилини після сигналу тривоги, роблять попередні уявлення про безпеку застарілими. Тепер ключове значення має не лише наявність укриття, а й його спроможність захистити дітей та швидкість, з якою вони можуть туди дістатися.

Проблема має системний характер: ще в червні уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 93% укриттів в Україні мають порушення. Ці дані підкреслюють нагальну потребу перегляду підходів до безпеки освітнього процесу.