Мільйони на освіту: як «цифровізація» шкіл перетворилася на схему для бізнесу

Поки українські школи готуються до нового навчального року, держава витрачає мільярди на їхню модернізацію. Лише протягом 2024–2025 років на комп’ютери, планшети та мультимедійні панелі спрямували понад 1,1 млрд грн — майже 40% від загальної субвенції на оновлення шкіл. Значна частина цих грошей надійшла з програми Ukraine Facility, тобто це кошти Європейського Союзу.

Перші перевірки вже дали тривожні результати: майже 230 млн грн використано неефективно. Аудит близько 20 компаній, які активно постачали мультимедійне обладнання, виявив дивну закономірність: підприємства з мінімальним штатом отримували багатомільйонні контракти, а після цього припиняли діяльність або банкрутували.

Один із показових прикладів — запорізькі ТОВ «Товари для школи» та «Навчальне приладдя». За два роки вони поставили обладнання на 28 млн і 50 млн грн відповідно, маючи по троє працівників. Обидві компанії очолював один директор — Олександр Сиротенко. У жовтні 2025 року обидві фірми припинили господарську діяльність.

Схожа історія з ТОВ «Еду Лог», кінцевою бенефіціаркою якого є Катерина Дорошенко. Ця компанія відігравала ключову роль у ланцюгу поставок інтерактивних панелей B-Pro. За версією контролюючих органів, в Україну завозили готову китайську продукцію, на яку чіпляли наліпку Made in Ukraine.

Столичне ТОВ «Бі2Бі Солюшнз» також позиціонує себе виробником панелей Promethean ActivPanel, але насправді імпортує готову продукцію з Китаю через Нідерланди. У тендерних документах 2024 року ці панелі значилися як китайські, а вже у 2025 році країною походження вказували Україну.

Це суперечить Рамковій угоді з ЄС, яка визначає механізм фінансування Ukraine Facility. Китай і Тайвань не входять до переліку «прийнятних» країн, тож міжнародні партнери можуть поставити українській владі незручні запитання.

Найбільше питань викликає фінансова складова. Наприклад, середня митна вартість панелі B-Pro становила майже 30 тис. грн, а школи купували її за понад 90 тис. грн — утричі дорожче. ТОВ «Інтерактивні системи навчання» за рік збільшило дохід із 728 тис. грн до 366 млн грн, при цьому закупівельна ціна окремих моделей була удвічі нижчою за ту, яку платили навчальні заклади.

Аудитори виявили і мережу зв’язків між постачальниками. Киянин Володимир Волков, який у 2008 році очолював Держкомрибгосп, навесні 2025 року став власником «Інтерактивних систем навчання». Його син Іван Волков володів цією компанією у 2018–2021 роках, а тепер йому належить ТОВ «Смарт технології в освіті», яке раніше займалося ресторанним бізнесом під назвою «Флуєраш».

Іван Волков фігурує у публікаціях про можливі дружні стосунки із заступником міністра освіти Дмитром Завгороднім, який відповідає за цифрову трансформацію шкільної освіти. Обидва навчалися у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та народилися 1991 року.

Окрема історія — ТОВ «Техно Галактика», зареєстроване у лютому 2025 року в селі Велика Цвіля на Житомирщині. За рік воно поставило обладнання на 86 млн грн, маючи двох працівників. Юридична адреса — житловий будинок із сінником та навісом. Компанія закуповувала техніку у фірм, пов’язаних із Волковими, і перепродувала школам із націнкою близько 27 млн грн. Контактний номер власника Сергія Борбенчука у сервісі Getcontact позначений як «Сергей От Волкова».

Загалом більшість постачальників мали символічний статутний капітал — 10–20 тис. грн, а у штаті — одного-двох працівників. ТОВ «Дніпробізнесконсалтинг» поставило обладнання на 77 млн грн з одним працівником, ТОВ «Софтстем» — на 76 млн грн із двома.

Самі по собі ці факти не доводять порушень закону. Але сукупність ознак — стрімке зростання, мінімальний штат, подальше банкрутство та зв’язки між учасниками ринку — стала предметом перевірки правоохоронців. Ексміністр освіти Оксен Лісовий після звільнення назвав реформу «Нової української школи» «імітацією змін». Що саме він мав на увазі, достеменно невідомо, але напрям цифровізації освіти сьогодні опинився в центрі уваги аудиторів.