01.09.2026 Знаймо Наука та освіта

ШОС вкотре оминає тему війни в Україні: що показав саміт у Бішкеку

·581 слівредакція
ШОС вкотре оминає тему війни в Україні: що показав саміт у Бішкеку

Бішкекська декларація ШОС, ухвалена 1 вересня 2026 року, вже втретє поспіль не містить жодної згадки про війну Росії проти України. Натомість учасники саміту висловили занепокоєння ситуацією на Близькому Сході та ухвалили 28 документів.

Саміт Шанхайської організації співробітництва, що відбувся в Бішкеку з нагоди 25-річчя організації, завершився ухваленням декларації, яка вкотре продемонструвала розбіжності між членами. Попри публічні заяви Володимира Путіна, який назвав ШОС «фактично найбільшим регіональним обʼєднанням» у світі, офіційний документ не містить жодного згадування про російсько-українську війну. Це вже третій саміт поспіль, коли Москві не вдається внести цю тему до спільної позиції.

Китайський лідер Сі Цзіньпін у своїй промові наголосив на економічних пріоритетах Пекіна, закликавши захищати багатосторонню торговельну систему та виступати проти протекціонізму, односторонніх санкцій і штучного розриву глобальних ланцюгів постачання. Таким чином, ключові гравці організації продемонстрували різні зовнішньополітичні курси.

За підсумками заходу учасники затвердили 28 документів, серед яких протокол про зміни до Хартії ШОС 2002 року, регламент Універсального центру протидії безпековим викликам і загрозам, план розвитку портів і логістики на 2026–2030 роки, програми боротьби з наркозалежністю та збереження біорізноманіття, а також програму створення коридору «зелених технологій».

Одним із найбільш показових питань залишається Банк розвитку ШОС, який досі існує лише на папері. У декларації йдеться лише про «прогрес» у переговорах, але установчої угоди не укладено, капітал не визначено, дату запуску не названо. Президент Киргизстану Садир Жапаров закликав партнерів ухвалити конкретне рішення та запропонував розмістити штаб-квартиру банку на спеціальній фінансово-інвестиційній території Тамчи. Своєю чергою Касим-Жомарт Токаєв заявив, що Казахстан готовий прийняти інституцію в себе, якщо буде консенсус, і запропонував спрямувати ресурси на розвиток інфраструктури, технологій і промисловості.

Головування в ШОС на 2026–2027 роки перейшло від Киргизстану до Пакистану, а наступний саміт відбудеться в Ісламабаді. Показово, що на полях заходу прем'єр Вірменії Нікол Пашинян відмовився виступати російською та заявив про зближення зі США, що підкреслює дедалі помітніші розбіжності всередині організації.

Читайте також