В Україні штрафуватимуть за рекламу послуг написання студентських робіт

В Україні набули чинності зміни до Закону «Про академічну доброчесність» та суміжного законодавства про рекламу. Відтепер реклама послуг зі створення, написання чи виготовлення академічних творів або їхніх окремих частин визнається недозволеною, а за її поширення передбачено штрафи.

Під заборону підпадають оголошення, які пропонують «допомогу з дипломом», «академічний супровід», «консультацію з написання» або «роботу під ключ». Також порушенням вважається реклама послуг, що мають на меті відчуження чи приписування авторства, тобто коли студенти платять стороннім особам за курсові, дипломні, магістерські чи дисертаційні роботи.

Водночас закон не забороняє рекламу законних освітніх, редакторських, консультаційних чи репетиторських послуг. Якщо надавач не пропонує готову роботу, а допомагає опанувати знання, перевіряє або доповнює зміст, це не суперечить академічній доброчесності. Автор має самостійно працювати й презентувати матеріал.

Заборона поширюється на всі канали поширення реклами: сайти, соціальні мережі, месенджери, друковані видання, зовнішню рекламу та рекламні платформи.

Розмір штрафу залежить від вартості розповсюдженої реклами. Порушник має сплатити п'ятикратний розмір цієї вартості. Якщо порушення повторюється, штраф подвоюється. У випадках, коли вартість реклами не визначається, сума стягнення сягає до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у 2026 році це максимум 5 100 гривень.

Зміни спрямовані не лише на боротьбу з явищем «куплених дипломів», а й із поширенням таких пропозицій та закликів до покупки. Окремо триває робота над законопроєктом, який має запровадити чітку відповідальність за порушення академічної доброчесності, зокрема плагіат. Документ визначає єдині правила для всіх учасників освітнього та наукового процесу й деталізує перелік порушень.

Для учнів і студентів це може означати скасування результатів навчання чи відрахування, для педагогічних і наукових працівників — дисциплінарну відповідальність або позбавлення звань. Крім того, приховування факту використання штучного інтелекту може розцінюватися як порушення академічної доброчесності.