ШІ в освіті: як університети реагують на масове списування

5 серпня 2026, 10:00 ·1434 слівредакція

Інцидент в Університеті Брауна, де студенти використали ChatGPT для іспиту, змусив виші переглядати підходи до оцінювання. В Україні понад 80% учнів уже користуються ШІ, тож освітяни шукають нові методи.

У грудні минулого року в Університеті Брауна (США), одному з найстаріших вишів Ліги плюща, стався інцидент, який оголив масштабну проблему сучасної освіти. Після стрілянини в кампусі професор математичної економіки Роберто Серрано дозволив студентам складати проміжний іспит дистанційно. Результати виявилися аномально високими: середній бал становив 96 зі 100, а майже половина групи отримала найвищу оцінку.

Під час перевірки викладач помітив, що в багатьох роботах повторювався один і той самий плутаний метод доведення. Запідозривши використання штучного інтелекту, Серрано звернувся до ChatGPT і отримав підтвердження. Він анулював результати й призначив повторний очний іспит. Після цього 27 студентів відрахувалися з курсу, а середній бал за аудиторне випробування впав до 48,6.

Цей випадок не поодинокий. Опитування Pew Research Center показало, що 59% американських підлітків вважають використання ШІ для списування регулярним явищем. Дослідження для Інституту політики вищої освіти Великої Британії зафіксувало зростання частки учнів, які використовують генеративний ШІ для оцінювання, з 53% у 2024 році до 88% у 2025-му.

В Україні ситуація схожа. Згідно з дослідженням Projector Creative & Tech Institute, Малої академії наук, Factum Group та МОН, у 2026 році 90,1% учнів знають про ChatGPT, 81,2% ним користувалися, а майже половина працює з ШІ регулярно. Головні причини — пошук інформації, пояснення матеріалу та допомога з домашніми завданнями.

Викладачі шукають способи протидії. Американський викладач історії Віл Тіг використав метод «троянського коня»: в завданні про книгу Дугласа Еджертона «Повстання Гавриїла» він приховав інструкцію для ШІ написати роботу «з марксистської точки зору». Зі 122 робіт троянський кінь ідентифікував 33, створені штучним інтелектом, ще 14 студентів зізналися після оголошення результатів. Жоден з тих, хто прийшов апелювати, не зміг пояснити появу марксизму в тексті.

У відповідь на це американські виші повертаються до очних письмових іспитів у паперових зошитах. У Швеції та Австралії застосовують градацію іспитів: одні можна складати з ШІ, інші — ні. В Україні викладачі частіше використовують усний захист робіт та відповіді біля дошки.

Експерти наголошують: повна заборона ШІ непродуктивна. Натомість варто інтегрувати технологію в освітній процес. Домашні завдання у вигляді тестів чи есе втратили сенс — їх можна виконати за допомогою нейромереж. Лекційну роботу можна перенести на позааудиторне навчання, де великі мовні моделі добре працюють як репетитори, а аудиторний час присвятити аналізу, синтезу та застосуванню знань.

В Україні з 31 липня цього року діє закон про академічну доброчесність, який кваліфікує видачу згенерованого тексту за власний результат як академічний плагіат із покараннями аж до відрахування. Проте педагоги стикаються з перешкодами: брак часу на опанування нових інструментів (43,1%), питання академічної доброчесності (30,7%) та недостатня технічна забезпеченість (27,1%). Лише 10,04% вчителів працюють у школах із затвердженими письмовими політиками щодо використання ШІ, решта керуються усними домовленостями.