31.08.2026 Знаймо Наука та освіта

Старша школа 2027: замість 22 предметів — профільні ліцеї

·626 слівредакція
Старша школа 2027: замість 22 предметів — профільні ліцеї

Із 2027 року українські старшокласники навчатимуться за новою моделлю: замість понад 20 предметів — базові дисципліни та профільні курси. Учні зможуть зосередитися на напрямах, пов'язаних із майбутньою професією.

Міністерство освіти і науки України продовжує підготовку до масштабної реформи профільної середньої освіти, яка стартує у 2027 році. Нова модель передбачає 12-річне навчання, а після 9-го класу школярі переходитимуть до профільних ліцеїв, де зможуть обирати напрям, що відповідає їхнім кар'єрним планам.

Сьогодні старшокласники вивчають понад 20 предметів одночасно, що розпорошує увагу та збільшує навантаження. Реформа має на меті змінити цей підхід: замість великої кількості дисциплін — базові обов'язкові предмети, необхідні для складання національного мультитесту, та профільні курси, які обираються залежно від спеціалізації ліцею. Наприклад, учень біолого-хімічного профілю отримає більше годин біології та хімії, а також суміжних предметів.

Співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник наголошує, що ключове завдання реформи — оптимізація навчального навантаження. Проблема не лише в кількості предметів, а й в організації навчального процесу та його якості. Базові дисципліни, необхідні для складання мультитесту, залишаться обов'язковими, решту предметів учні зможуть обирати індивідуально.

Однією з головних змін стане перехід на 12-річну систему освіти. Додатковий рік навчання має допомогти учням краще підготуватися до вступу в університети. Старша школа фактично стане містком між базовою освітою та вищою школою, а випускник прийде до закладу вищої освіти з чітким розумінням обраного напряму та достатньою базою знань.

Реформа також змінить структуру навчальних закладів. Гімназії навчатимуть дітей з 1-го по 9-й клас, а профільні ліцеї — учнів 10–12 класів. Саме в ліцеях школярі отримають можливість обирати профілі та поглиблено вивчати відповідні предмети. Для цього громади створюють сучасні освітні простори, закуповують обладнання та облаштовують лабораторії.

Батьків найбільше турбує питання можливого закриття шкіл. В Офісі з впровадження НУШ пояснюють: йдеться про переформатування мережі, а не про те, що діти залишаться без освіти. Заступниця керівника Офісу Антоніна Макаревич зауважує, що мережа профільних ліцеїв, яку планують громади, має відповідати кількості учнів старшої школи. Однією з причин є демографічна ситуація — кількість дітей шкільного віку в Україні зменшується.

Окрема увага — доїзду до ліцеїв. Для дітей із сіл та маленьких містечок, які навчатимуться в інших населених пунктах, громади мають забезпечити безпечний підвіз. З 2024 року на закупівлю шкільних автобусів виділено понад 4,5 мільярда гривень. Найскладніша ситуація у прифронтових зонах, де через безпекові ризики організувати щоденний підвіз дітей особливо важко.

Для учнів із віддалених регіонів планують створити пансіони при великих навчальних закладах. Там школярі з інших населених пунктів зможуть не лише навчатися, а й жити. Приклад такого пансіону вже існує в Чернівцях, де навчаються діти з різних куточків України.

Нова модель старшої школи має на меті змінити не лише навчальне навантаження, а й надати школярам більше можливостей для вибору профілю. До повноцінного старту реформи у 2027 році громадам, школам і батькам ще потрібно вирішити багато організаційних питань. Від якості формування мережі ліцеїв та організації доступу до них залежатиме, як українські родини сприймуть нову систему.

Читайте також