Як Росія і Польща переписують історію у шкільних підручниках
Напередодні 1 вересня Кремль активно готує нові підручники з історії, що повертаються до тоталітарних ідеологічних підходів. Тим часом Польща, хоч і менш радикально, також використовує шкільну освіту для формування потрібного трактування спільного минулого.
У РФ цьогоріч уже вийшли друком підручники «Історія нашого краю. Донбас і Новоросія» для окупованих територій та «Суспільствознавство» під редакцією Дмитра Медведєва, де прямо зазначено, що російські кордони «ніде не закінчуються». Також анонсовано випуск «правдивого» підручника з історії України.
Паралельно триває вилучення згадок про Україну з біографій письменників, яких РФ вважає «російськими», зокрема Гоголя. Натомість до програм повертаються радянські «мобілізуючі» твори на кшталт «Молодої гвардії». Кремль дедалі частіше використовує не лише радянські, а й нацистські концепти, декларуючи побудову «нового світового порядку».
У Польщі шкільна історія давно стала заручником передвиборчих кампаній: консерватори переписують підручники у консервативному ключі, ліберали — у більш ліберальному. У 2017 році навчальні матеріали «підправили» щодо Волинської трагедії, а також подавали як успішні завоювання польських військ походи на українські землі, зокрема Болеслава Хороброго на Київ. Акцент робиться на «уніях» — Люблінській 1569 року, Гадяцькому договорі 1658 року, Варшавському договорі 1920 року.
Боротьбу за незалежність Гетьманщини часів Хмельницького та події Другої світової на українських землях польські підручники називають «громадянськими війнами». Україна постає як абстрактна територія, що «історично» належить Польщі. Між рядків простежується теза, що українці та поляки — один народ, але українці постійно повставали проти «добрих» поляків, які принесли їм мову, культуру та релігію.
Водночас польські підручники досить детально описують операцію «Вісла» 1947 року, коли українці та поляки за наказом Сталіна примусово виселялися у вантажних вагонах. Ініціаторами цієї операції були польські комуністи, які пропонували виселення сотень тисяч українців як спосіб боротьби з УПА. Це чи не єдиний сюжет, який об'єднує народи у підручниках.
У 2024 році ліберальний уряд Туска провів реформу, скоротивши курс історії та зробивши його «менш консервативним», але трактування подій, пов'язаних з Україною, не змінилися — вони зазнали лише скорочень. Дослідження «Українського інституту» 2022 року показує, як закордонні підручники висвітлюють історію України.
Незважаючи на ідеологічні розбіжності, контакти між українськими та польськими істориками зберігаються: тривають засідання Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам'яті та Польсько-українські конгреси істориків. Це краще, ніж російська «ретрофілія» та імперські амбіції, хоча повістку досі обирають переважно поляки.
Читайте також
