14.08.2026 Знаймо Наука та освіта

Стрес змінює структуру крові за хвилини: нове дослідження

·416 слівредакція
Стрес змінює структуру крові за хвилини: нове дослідження

Гострий стрес буквально перебудовує кров людини вже за кілька хвилин після події. Дослідники з Університету Південного Уельсу виявили, що змінюється не в'язкість, а архітектура згустків крові.

Група науковців з Університету Південного Уельсу провела експеримент, який показав: психологічний стрес миттєво впливає на властивості крові. У дослідженні взяли участь восьмеро здорових чоловіків віком від 18 до 30 років. Кожен з них відвідував лабораторію двічі з інтервалом у тиждень.

Під час одного візиту учасники просто відпочивали, а під час іншого — проходили так званий тест Трієра, який вважається "золотим стандартом" для створення контрольованого стресу. Процедура виглядає так: людина має п'ять хвилин на підготовку промови, після чого її нотатки забирають. Далі учасник виголошує промову перед комісією, яка не проявляє жодних емоцій, а потім виконує усний арифметичний тест — віднімає по 17 від 2003, починаючи спочатку після кожної помилки.

Кров у добровольців брали до початку сесії та одразу після її завершення. Зразки аналізували на кількість вільних радикалів — агресивних молекул, що утворюються під час стресу, — та оцінювали процес формування згустків. У дні, коли учасники відпочивали, жодних змін у крові не спостерігалося. Після тесту Трієра всі три показники різко зростали: збільшувалася кількість вільних радикалів, згустки ставали щільнішими, а кров починала згортатися швидше внутрішнім шляхом.

Важливо, що кров не ставала "густішою" у звичному розумінні — її загальна в'язкість і об'єм рідини залишалися незмінними. Раніше вважалося, що стрес підвищує тиск, через що кров ніби концентрується. Однак нові дані свідчать: справа в іншому. На мікроскопічному рівні змінюється структура згустку — волокна фібрину сплітаються тісніше та компактніше. Саме такі щільні згустки лікарі пов'язують із підвищеним ризиком тромбозів.

Автори дослідження застерігають: один стресовий день не спровокує інфаркт, адже серцево-судинні хвороби розвиваються роками. Проте ця робота вперше демонструє конкретний біологічний шлях, через який психіка впливає на судини — окислювальний стрес. Це відкриває реальну мішень для профілактики та ліків, а не лише загальні твердження про шкоду нервів для серця.

Питання про те, як цей механізм працює у жінок, людей старшого віку та пацієнтів із серцевими захворюваннями, ще потребують додаткових досліджень. Тим, хто вже має діагнози або підвищений тиск, варто серйозніше ставитися до планових обстежень та контролю стану здоров'я, оскільки базові звички — сон, достатнє споживання води та фізична активність — впливають на той самий механізм.

Читайте також