Суд залишив догану вчительці, яка вигнала ученицю з уроку: деталі рішення

29 червня 2026 року Деснянський районний суд Києва ухвалив рішення у справі вчительки математики, яка оскаржувала дисциплінарне стягнення після конфлікту з ученицею 10-го класу. Суд не знайшов підстав для скасування догани, залишивши її в силі.

Конфлікт стався 31 березня 2026 року в київській школі №250. До 10-Г класу напередодні перевелася нова учениця. Під час другого уроку геометрії дівчина почала кричати на вчительку, після чого та попросила її вийти з класу. Коли школярка повернулася, суперечка продовжилася. Того ж вечора мати учениці звернулася до школи із заявою про психологічний тиск та вигнання дитини з уроку.

1 квітня директорка створила комісію для службового розслідування. Під час одного з уроків була присутня соціальна педагогиня, однак вчителька не допустила до класу практичного психолога. 2 квітня педагогиня не пустила на урок заступницю директора та матір учениці, а також проводила відеозйомку на особистий пристрій без попередження.

Комісія встановила низку порушень: видалення учениці з уроку, приниження її перед однокласниками, зауваження щодо зовнішності та зору, відеозйомку без згоди батьків і невиконання розпоряджень адміністрації. 8 квітня директорка вимагала письмових пояснень, але вчителька їх не надала. 14 квітня педагогиня дала усні пояснення на засіданні комісії, а 16 квітня комісія завершила перевірку та рекомендувала оголосити догану.

27 квітня директорка видала наказ про дисциплінарне стягнення. Вчителька оскаржила його в суді. Суд зазначив, що виведення учениці з уроку підтверджене доказами та порушує її право на освіту. Відсутність письмових пояснень сама по собі не є підставою для скасування догани, якщо порушення підтверджується іншими доказами. Суд послався на практику Верховного Суду, згідно з якою пояснення є можливістю працівника захистити свою позицію, але їх відсутність не нівелює інші докази.

Судові витрати поклали на позивачку. Ситуація викликала активне обговорення в соцмережах. Частина коментаторів наголосила на необхідності посилити захист педагогів та визначити чіткий алгоритм дій учителя у конфліктних ситуаціях. Викладач математики Євген Ткаченко закликав новопризначеного міністра освіти і науки звернути увагу на цю проблему. «Як не дій – винен буде вчитель», – зазначив він.

Інші коментатори вважають, що вчителька сама обрала неправильний спосіб реагування. Кирило Миронов після ознайомлення з рішенням суду написав: «Все логічно. Непрофесійні дії вчителя в складній ситуації. Правильно: викликати психолога/директора/зауча та передати дитину». Наталя Анікіна звернула увагу на роль батьків: «Необхідно посилити роль батьків у вихованні дітей, бо така поведінка учениці в школі під час уроку показує повну відсутність елементарних поведінкових навиків».

Олександр Лєбєдєв вважає, що проблема значно ширша – у загальному рівні культури та ставленні суспільства до освіти. «Проблема не у вчителях і не в учнях. Проблема в загальному рівні культури. Він майже нульовий. Ми не вміємо спілкуватися – лаємось. Ми погано знаємо мову, неграмотно пишемо, книжок не читаємо. Ми не вважаємо освіченість достоїнством», – написав він.

Це не перший випадок, коли у публічному просторі обговорюють складні умови роботи українських педагогів. Раніше йшлося про проблему відтоку молодих учителів зі шкіл через низькі зарплати та значне робоче навантаження.