Трагедія в Одесі: чому вчителька мила вікна без страховки

В Одесі 34-річна вчителька початкових класів у свій перший робочий день випала з вікна другого поверху, миючи скло без страховки. Жінка зламала обидві ноги. Цей випадок змушує говорити не про нещасний випадок, а про глибоку кризу в освітній системі, яка змушує педагогів ризикувати життям.

Колишній директор вінницького ліцею №9 Олександр Козлов зазначає: реакція деяких управлінців звелася до фрази «ніхто її не змушував». Однак така позиція ігнорує реальний стан справ. Учителі роками перебувають під тиском стереотипів про «самопожертву» та «відданість справі», тож ініціатива навести лад у кабінеті часто стає вимушеним кроком. Відсутність прямого наказу не означає відсутності примусу — це системний тиск, який підштовхує педагогів до небезпечних дій.

За законодавством про охорону праці, миття вікон на висоті належить до робіт із підвищеною небезпекою. Навіть штатним прибиральницям для цього потрібні спеціальний допуск і спорядження. Проте на практиці школи часто не мають коштів на клінінгові послуги, тож цю функцію перекладають на вчителів. Бюджетна бідність і управлінські прорахунки десятиліттями компенсуються безкоштовною працею освітян, яку прийнято називати «ідейністю».

Окремо експерт акцентує на реакції суспільства. Замість співчуття постраждалій, у соцмережах почалися звинувачення: «сама винна», «навіщо лізла». Це свідчить про втрату емпатії та звичку шукати винних серед педагогів. Учителі, які мають виховувати вільних і сміливих дітей, самі залишаються без підтримки у вразливих ситуаціях.

Якщо після цього випадку не зроблять висновків, система продовжуватиме калічити людей — спочатку ментально, а потім і фізично. Потрібні не лише зміни в бюджетуванні шкіл, а й перегляд культури ставлення до праці педагогів, аби жоден учитель не опинявся на висоті без страховки через брак коштів чи страх втратити роботу.