У родині Олександри Бурбело народився братик юної письменниці

25 серпня 2026, 20:28 ·1924 слівредакція

Батьки юної вінницької письменниці Олександри Бурбело, чиї твори вивчають у школах, стали батьками вдруге. У подружжя, яке пройшло війну, народився син.

У родині Олександри Бурбело, юної вінницької письменниці, чиї твори увійшли до шкільної програми, сталося поповнення. Її мати Світлана у віці 50 років народила сина. Про це розповів дідусь дівчинки Володимир Бевз.

Олександра Бурбело пішла з життя у 2013 році, коли їй було лише 15 років. Вона була єдиною дитиною в сім'ї, тож народження братика стало для родини великою радістю. За словами дідуся, хлопчику вже пів року, він дружелюбний і охоче йде на руки.

Батьки Олександри — Світлана та Сергій, обоє кандидати технічних наук. У 2014 році, коли почалася війна на сході, вони добровольцями пішли до батальйону «Айдар», де служили у складі зенітного розрахунку. З початком повномасштабного вторгнення подружжя знову стало до лав захисників. Нині вони готують офіцерів в одному з військових вишів.

Олександра Бурбело — авторка 13 книг, більшість із яких вийшли друком уже після її смерті. У 2015 році її посмертно прийняли до Національної спілки письменників України — це єдиний такий випадок в історії організації.

Доля звела юну письменницю з класиком дитячої літератури Всеволодом Нестайком. Усе почалося з журналу «Барвінок», де Олександра друкувала свої перші твори. Після перемоги в одному з конкурсів вона отримала від Нестайка книгу «Тореадори з Васюківки» і надіслала йому свою першу збірку «Первоцвіт». Письменник високо оцінив її талант, назвавши казки дівчинки ліричними та світлими. Його напуття увійшло до другого видання «Первоцвіту».

Олександра та Нестайко мають чимало спільного: обоє починали в «Барвінку» (дівчинка — у 10 років, письменник — у 24), а їхні твори вивчають у школах. Існує навіть зворушливий факт: листи Олександри лежали на робочому столі Нестайка в останні дні його життя, що підтвердив сюжет на телебаченні.

Дівчинка почала писати у п'ять років, ще не знаючи всіх літер, і могла працювати по 4-5 годин безперервно. Через стан здоров'я вона навчалася вдома, але цікавилася астрономією, історією, фотографувала квіти. Її світлини пізніше використовували для ілюстрування книг.

Рідні Олександри об'їздили майже всі обласні центри України з презентаціями її творчості. Дідусь Володимир Бевз, який постійно бере участь у таких зустрічах, також здійснив майже 300 поїздок до військових на передову. Тепер у родини з'явився ще один привід для гордості — маленький син, який, сподіваються рідні, стане колись читачем книг своєї сестри.