Українське гутне скло 1960–1980-х знову повертається в сучасні оселі

19 вересня 2026, 18:06 ·344 слівредакція

Скляні вази, фігурки та посуд, що десятиліттями стояли в сервантах, сьогодні переживають друге життя як декоративні об'єкти. Особливу увагу привертає українське художнє та гутне скло, яке активно розвивалося на вітчизняних підприємствах у 1960–1980-х роках.

Речі, які ще недавно сприймалися як звичайний старий посуд чи сувеніри, тепер розглядають інакше — як об'єкти з власною історією та виразною формою. Найпомітнішими зразками гутного скла залишаються вази незвичайної конфігурації: їх виготовляли з кольорової та прозорої скломаси, створюючи асиметричні силуети, масивні стінки, вигини й декоративні ефекти.

Суть гутної техніки полягає в тому, що майстер працює з гарячою скломасою вручну. Саме тому навіть вироби однієї серії могли відрізнятися між собою. Українське гутне скло цього періоду представлене, зокрема, роботами львівських майстрів, а в музейних колекціях зберігаються вази, графини та інші предмети, створені на українських склозаводах у другій половині ХХ століття.

Гутне скло використовували не лише для ваз. Майстри створювали графини, набори для напоїв, фруктівниці, цукерниці та інший посуд. Звичайний за призначенням предмет міг мати настільки незвичну форму чи колір, що сприймався вже як декоративна річ. Тому старий гутний графин чи фруктівниця сьогодні цілком можуть виконувати іншу роль — акценту на полиці або столі.

Окремий напрям українського художнього скла — анімалістичні фігурки. Майстри створювали птахів, риб та інших тварин, використовуючи можливості гарячого скла для спрощення або навмисного викривлення форм. Такі невеликі предмети особливо легко вписати в сучасний простір: скляна пташка чи риба може стояти серед книжок, на комоді або окремій полиці.

Ще один пласт — роботи з українськими образами. Майстри застосовували скло не лише для посуду, а й для декоративних композицій, у яких національні мотиви ставали частиною інтер'єру. На відміну від дрібних сувенірів, такі роботи мають виразну форму й розраховані на те, щоб їх розглядали як самостійну декоративну композицію.

Значення цього повернення не лише в естетиці. Речі, виготовлені вручну з гарячої скломаси, несуть відбиток конкретного майстра й конкретного часу — і саме тому сьогодні вони знову стають частиною сучасного простору.