Вступ-2026: Україна має рекордну кількість заяв, але точні науки — у занепаді

Міністерство освіти і науки звітує про 1 189 960 заяв, поданих абітурієнтами на вступ у 2026 році. Це на 28% більше, ніж торік, і майже дорівнює показникам довоєнного 2021-го. Проте ці цифри не відображають реальної кількості вступників, адже кожен міг подати до 10 заяв одночасно. Зарахування на контракт триватиме до середини жовтня, тож остаточні дані з'являться пізніше.

Попри зовнішнє зростання, аналітики застерігають від ейфорії. За словами президента Києво-Могилянської академії Сергія Квіта, вища освіта в Україні давно перетворилася на «соціальний проєкт»: близько 70% випускників шкіл подаються до вишів, тоді як у ЄС цей показник не перевищує 40%. «Молоді люди не так хочуть здобувати знання, як не можуть після школи знайти роботу з гідною зарплатою і тому пересиджують кілька років в університеті», — наголошує Квіт.

Особливо тривожна ситуація з точними науками. Цьогоріч на менеджмент подали понад 105 тисяч заяв, на психологію — майже 67 тисяч, на філологію — 61 тисячу. Водночас на весь блок природничих наук заяв у п'ять разів менше. Міністр освіти Андрій Бутенко визнає: система вищої освіти не відповідає вимогам економіки, яка потребує інженерів, а не надміру менеджерів.

Антирекорд зафіксовано в Київському університеті імені Драгоманова: на спеціальність «Фізика» зараховано лише двоє першокурсників, на «Хімію» — жодного. У КНУ імені Шевченка механіко-математичний, хімічний, фізичний та радіофізичний факультети мають недобір у середньому до 50%. На «Прикладну фізику та наноматеріали» цьогоріч вступили лише семеро, хоча ліцензійний обсяг — 120 місць.

Заступниця декана факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Юлія Веремій пояснює тенденцію виїздом здібних школярів за кордон: «Це інтернаціональні професії, не зав'язані на бездоганному знанні мови чи культури, тому вони запитані в будь-якій країні Європи, США, Канаді». Професор Анатолій Веклич додає, що спеціальність «Прикладна фізика та наноматеріали» попри шалену затребуваність випускників опинилася під загрозою.

Держава намагається виправити дисбаланс: визначено 46 спеціальностей, які отримують особливу підтримку — більше бюджетних місць, вищі стипендії, легше переведення з контракту. Заяв на ці напрямки подано на третину більше, ніж минулого року. Однак серед них є й ті, що залишаються непривабливими для молоді: прикладна механіка, галузеве машинобудування, радіофізика.

Позитивним винятком стали біотехнології та біомедична інженерія — конкурс сягає чотирьох осіб на місце. Академік Сергій Дзядевич, який викладає в Інституті високих технологій КНУ, зазначає, що рівень знань студентів на старших курсах високий, але визнає: багато хто користується штучним інтелектом для виправлення граматичних помилок.

Експерти одностайні: проблема починається зі школи. Через пандемію та війну освітні втрати стали відчутними на всіх рівнях. Викладачі скаржаться на фрагментарні знання абітурієнтів, а самі школярі рідко обирають фізику чи хімію на НМТ. Сергій Квіт закликає не звинувачувати лише середню школу: «У сучасному світі соціальних мереж і штучного інтелекту, ковіду і війни структурованість знань є інакшою». Він наполягає на продовженні реформ, але з урахуванням балансу: молодь має вступати в українські виші, бо це означає, що вони пов'язують своє майбутнє з Україною.