Як зміниться вища освіта в Європі: нові акценти та виклики

Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, зазначає, що вектор розвитку європейської вищої освіти зміщується в бік посилення академічної свободи, інституційної автономії та залучення студентів і викладачів до ухвалення рішень. Очікується, що пріоритетом стане справедливий доступ до навчання, етична свідомість і соціальна відповідальність закладів.

Поряд із традиційними напрямами, закладеними Сорбонською та Болонською деклараціями, а також Лісабонською конвенцією, з’являються нові акценти. Вони пов’язані з глобальними змінами останніх двох десятиліть, які не завжди однозначно сприймаються українським суспільством і освітянами.

Серед ключових трендів — забезпечення релевантності вищої освіти для всіх, незалежно від походження. Університети мають виконувати кілька місій: сприяти особистісному розвитку, готувати активних громадян демократичного суспільства, забезпечувати сталу зайнятість і підтримувати широку базу знань. Випускники повинні володіти навичками та компетентностями, які відповідають запитам швидкозмінного ринку праці.

Окрему увагу приділяють цифровізації. Заклади заохочуватимуть створювати програми, що поєднують цифрові технології з традиційним навчанням, зокрема онлайн-курси та змішаний формат. Водночас необхідно усунути законодавчі бар’єри для цифрової освіти та забезпечити рівний доступ до технологій.

Важливим нововведенням стане врахування якості викладання під час академічної кар’єри. Також університети мають розробити прозорі процедури визнання кваліфікацій, попереднього навчання та освіти, здобутої за кордоном. Окремо йдеться про визнання дипломів біженців, переміщених осіб та інших категорій з подібним статусом.

Цифровізація торкнеться й додатків до дипломів — планується перехід на електронний обмін даними про студентів із дотриманням вимог захисту персональної інформації. Це має спростити академічну мобільність.

Ще один тренд — поглиблення зв’язку між навчанням і дослідженнями. Студенти на всіх рівнях вищої освіти повинні мати можливість брати участь у науковій роботі. Для цього планується створювати мережі закладів — як на регіональному, так і на міжнародному рівнях — для кращої взаємодії між освітою, дослідженнями та інноваціями.

Окремо наголошується на розвитку діалогу між національними системами вищої освіти через обміни та взаємну адаптацію. Кваліфікації короткого циклу визнають невід'ємною частиною загальної системи кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.

За словами експерта, вирішальну роль у досягненні цих цілей відіграють самі заклади вищої освіти, студенти та співробітники.